ДНК нації: Як українці приходять до культури благодійності

Благодійність має бути невід’ємною частиною ДНК будь-якої нації, адже в усіх розвинених країнах цей вид діяльності є рисою, що визначає високу культуру кожного окремого члена суспільства, бізнесів, нації в цілому. Щоб сприяти розвитку та укоріненню благодійності серед українців, «Фонд родини Загорій», починаючи із 2017 року, щорічно ініціюватиме та підтримуватиме проведення соціологічного дослідження на тему «Благочинність та волонтерство» для того, щоб пересічні громадяни, волонтерські й благодійні організації та фонди, представники малого, середнього та великого бізнесів мали змогу оцінити стан речей у цій сфері, проаналізувати недоліки своєї діяльності за цими напрямками, щоб мати змогу їх виправити. А також, звичайно, відстежити тенденції розвитку благочинної діяльності, щоб розуміти, яким чином розробляти бізнес-стратегії для її поглиблення та ставити перед собою нові виклики.

Основними завданнями, які стояли перед дослідниками, було визначити кількість благодійних організацій в Україні, їхній розподіл за регіонами, видами діяльності, способи залучення коштів та з’ясувати поширені джерела фінансування та спектр соціальних проблем, на вирішення яких жертвують кошти українці. Також соціологи мали на меті визначити розміри благодійних внесків, знання та рівень довіри до благодійних організацій, соціально-демографічні особливості благодійної поведінки, а також фактори, що мотивують приймати участь у благодійних проектах, та фактори, які утримують від участі у благодійних проектах.

Діяльність благодійних організацій

Отже, у звіті «Благочинність та волонтерство 2017″*, яке проводилось з 17 січня по 6 лютого 2018 року, йдеться про те, що відповідно до даних Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2018 року було зареєстровано 17 726 благодійних організацій (БО). Більшість з них існують лише «на папері», за оцінками аналітиків Українського форуму благодійників, весь основний благодійний бюджет України складають 500-1000 організацій.

За регіонами головний офіс відносної більшості розташований в Києві (36%), найменше їх на Сході (7%). Дані щодо видів діяльності доступні лише для 89 найбільших БО, які відкрили свою податкову звітність аналітикам Українського форуму благодійників: так за 2015 — 2016 роки основні витрати благодійників були спрямовані на охорону здоров’я (43%) та сферу соціального захисту (40%). Ці ж сфери діяльності найчастіше називали представники БО, опитані в межах даного дослідження.

Найбільш відомими організаціями, що збирають пожертви, є:

• Товариство Червоного Хреста України (46%),
• «Армія SOS» (21%)
• «Повернись живим» (18%).

Більшість тих, хто знає ці організації, довіряють їм. Відповідно, з усіх БО найчастіше респонденти жертвували кошти Товариству Червонового Хреста (7%), «Армії SOS» та «Повернись живим» (по 4%).

Діяльність волонтерів

15% населення займались волонтерством, зокрема, 9% — впродовж останніх 12 місяців. 78% волонтерів також робили грошові або речові пожертви (крім милостині) впродовж останніх 12 місяців, тобто волонтери значно частіше роблять пожертви, ніж населення загалом. 43% волонтерів займались волонтерством самостійно або в складі групи, що не є постійною організацією, 29% зазначили організацію, 36% не змогли відповісти на запитання. Волонтерська діяльність населення найчастіше полягає в допомозі вразливим групам та армії.

Кому та чому жертвують українці

Більшість населення вважає, що найбільше потребують допомоги діти з інвалідністю або важкими захворюваннями (68%) та діти-сироти (57%), також 35% зазначили українську армію, а 32% — дорослих з інвалідністю. Окрім милостині жебракам та пожертв релігійним організаціям, які в середньому складали 69 та 184 грн на рік відповідно, грошові пожертви найчастіше надавались на допомогу дітям з інвалідністю або важкими захворюваннями (17%, в середньому 334 грн на рік) та на допомогу армії, включаючи допомогу пораненим та ветеранам (15%, в середньому 465 грн на рік).

Основними мотиваційними факторами пожертв для українців були переконання, що гроші дійдуть до тих, хто їх потребує, особисте знайомство з людьми у скруті, гострота соціальної проблеми, прозорість діяльності і звітності БО. А от чинники, що утримують людей від участі в благодійності, крім нестачі коштів, — це недовіра до отримувачів допомоги та невіра в те, що їхня пожертва може змінити ситуацію.

Щодо соціально-демографічних особливостей жертводавців, мешканці Києва роблять пожертви дещо частіше, ніж мешканці інших регіонів, а мешканці Сходу – найрідше. Жінки та люди з вищою освітою частіше роблять пожертви, ніж чоловіки та люди з середньою освітою. Також жертводавці мають дещо вищий дохід, ніж загальне населення, але різниця не є разючою.

Скільки жертвують українці

За даними дослідження, 70% населення робили грошові або речові пожертви впродовж 12 місяців, зокрема:

• 50% подавали милостиню,
• 56% робили грошові або речові пожертви, не враховуючи милостиню,
• 31% населення жертвували кошти або речі напряму тим, кому вони потрібні,
• 21% жертвували волонтерам, що збирають кошти для інших,
• 19% — церкві або іншим релігійним організаціям,
• 6% — БО,
• 2% — громадським організаціям
• 1% — міжнародним організаціям.

Щодо найзручніших способів робити пожертви, 50% населення зазначили, що їм зручно віддавати готівку, 34% — жертвувати речі, 19% — кидати готівку в скриньку і тільки 9% зазначили як зручний переказ через банк і 6% переказ онлайн.

Ситуацію щодо діяльності БО та волонтерів, проблем та викликів, що стоять перед ними та бізнесами, які сповідують цінності благочинності, прокоментувала директор із розвитку «Фонду родини Загорій» Катерина Загорій.

За останні роки рівень благодійності в Україні значно зріс. Під час і відразу після Революції гідності підтримка громадян, волонтерів значно перевищила показники минулих років. Згідно з даними Світового рейтингу благодійності, в Україні кількість людей, які жертвують свої гроші на благі справи, збільшилася з 2013 по 2014 рік в чотири рази. Більш того, з 2014 по 2015 рік наша країна в тому ж рейтингу піднялася на 23 позиції. Згідно міжнародного індексу благодійності (The World Giving Index) Україна в 2017 році знаходиться на 90 місці. У топ-5 найбільш щедрих країн входить: М’янма, Індонезія, Кенія, Нова Зеландія та США.

За підсумками соціологічного дослідження «Благочинність та волонтерство 2017», розмір благодійного пожертвування збільшився й на сьогодні складає 500 грн від однієї людини. У 2016 році середня сума пожертвувань становила від 100 до 300 грн, а в 2015-му — від 50 до 100 грн. Більшу частину пожертвувань в 2017 році благодійні організації отримали від приватних осіб (57%), 37% — від бізнесу та міжнародних донорів. І все ж, відзначаючи позитивний момент, потрібно розуміти, що Україна знаходиться на 90-й позиції зі 139 країн. Роботи ще дуже і дуже багато.

Основних викликів, які стоять сьогодні перед благодійними фондами та волонтерами, три.

Перший — недовіра до фондів. Високий рівень критичного ставлення до людей, які займаються благодійністю (50% опитаних дають милостиню на вулиці). Прозорість і підзвітність сектора повинна досягатися усіма засобами, щоб зміцнювати суспільну довіру до благодійних інституцій і розвивати благодійність як суспільну цінність українців.

Другий — спрощення системи оподаткування для неприбуткових організацій, а також запуск смс-благодійності, який допоможе перейти від готівкового збору пожертвувань в безготівковий. Благодійні фонди повинні відійти від практики збору пожертвувань на приватні банківські картки, а благодійники повинні засвоїти, що перераховуючи кошти на приватну картку, вони породжують непрозорість.

Третій — відсутність в суспільстві культури благодійництва. Отже, волонтери та БО мають зробити культуру благодійності трендом, нормою для українців. «Фонд родини Загорій» було створено в 2015 році, як сімейний фінансовий інструмент для навчання себе і дітей не тільки віддавати, а віддавати системно, і відповідати перед членами сім’ї за результати. Фонд працює в тих напрямках, які близькі сім’ї Загорій: культура здоров’я, культура благодійності та культура мистецтва. Отже, планами на майбутнє є:

• розвиток напрямку культури благодійності,
• прищеплення людям правильного, тобто системного, розуміння благодійності,
• об’єднання зусиль із людьми та організаціями, які сповідують ті ж цінності що і ми, і тими, хто довів це своїми справами та проектами,
• робити щорічне соціологічне дослідження на тему «Благодійність і волонтерство».

___________

*Дослідження було проведене на замовлення «Фонд родини Загорій» компаніями Corestone Group та GfK Ukraine

— Читайте також: Blago даря: Принципи десяти від Марти Госовської