Розірвати шлюб з кривдником та залишитися живою: правозахисники вимагають скасування строку на примирення при розлученні у випадках домашнього насильства

Проблеми домашнього насильства для українського суспільства, на жаль, не втратили актуальності під час війни. Дуже часто психологічно зламані жінки, втікаючи з дітьми з оселі, рятуються не тільки від артобстрілів, але й від чоловіка-кривдника. Навіть на відстані з аб’юзером вони дуже довго не наважуються на розлучення. Ті, хто прагне розірвати шлюб, потрапляють до пастки, яку  кривднику допомагає поставити суддя.

Отримуючи час на примирення, кривдники стають ще більш жорстокими

В українській суспільній свідомості є сприйняття розлучення, як фінальної крапки у вирішенні проблеми домашнього насильства. Цьому рішенню у більшості випадків передував довгий та тривалий шлях роздумів та вагань. Як повідомила директорка департаменту Національних гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк,  жінки розповідають, що до останнього були готові пробачати, давати шанси, терпіти, підключати психологів і поліцію. Вони роками перебувають під тиском стереотипів, що дітям нібито потрібен батько, що розлучена жінка одразу має гіршу репутацію, що вона нікому з дітьми не потрібна, а на що та де ми будемо жити…

Війна ситуацію не покращила, а загострила. Одних жінок паралізує страх, бо чоловік-кривдник до останнього поруч. Іншим треба накопичити ресурси для забезпечення базових потреб як своїх, так і дитини. Йдеться про оренду квартири та комунальні послуги, харчування, наявність одягу для всіх сезонів, ліки, організацію процесу навчання у школі та у творчих закладах, де дитина розвиває свої здібності. У час скорочень та затримок зарплат на створення «подушки фінансової безпеки» йде більше часу, ніж до війни.

Але коли жінки, подолавши усі сумніви, постають перед суддею, то стикаються з затягуванням процесу. Чоловіки-кривдники у суді розуміють, що втрачають контроль над жертвами, тому і подають клопотання про надання терміну для примирення, прикриваючись інтересами дитини у переважній частині випадків. І, отримуючи цей час від судді, кривдники стають ще більш жорстокими.

«В цей же день жінки чують: «ти нікуди від мене не подінешся», «якщо ти підеш від мене, ти взагалі не зможеш ходити», «я тебе просто вб’ю». І жінка думає, що краще їй змиритися та просто жити з таким чоловіком. І саме у цей період виникає ще більша загроза життю жінки та іншим членам родини. Тож цей «термін на примирення» часто стає пасткою для жертви насильства», – зазначила Катерина Черепаха, Президентка ГО «Ла Страда-Україна».

Здавалося б, якщо чоловік-кривдник зараз перебуває у лавах ЗСУ, жінка має змогу за його відсутності розлучитися та звільнитися таким чином від аб’юзера. Але вона не робить цього, бо відчуває осуд не лише від близького оточення, але і від тих державних структур, які мають її захищати від домашнього насильства. Адже суддя їй говорить: «Ваш чоловік зараз на фронті. Можливо, він там зміниться. Ось він повернеться додому, а там порожньо», — і призначає час на примирення. І жінка, яка пройшла 15 років, пекла починає думати, що вона вчиняє неправильно, вирішивши розлучитися під час війни.

В українському суспільстві слова дитини важать менше, ніж слова дорослого

Жертвами суддівського рішення про призначення терміну на примирення є ще і діти. Протягом десяти місяців 2022 року було отримано 20 тисяч звернень на дитячу гарячу лінію «Ла Страда» про насильство або жорстоке поводження з малолітніми, тобто кожне четверте від загальної кількості дзвінків.

«Діти часто бувають свідками домашнього насильства, скажімо, побиття їх матері чоловіком. Коли вони викликають поліцію, і каже, що тато б’є маму, або виганяє на вулицю взимку, то відбувається наступне: чергові прибувають, дитину ігнорують, а свідчення беруться лише у дорослих.  А побита жінка не знає, що треба зазначити у протоколі, що дитина є свідком та навіть постраждалою особою. І оскільки дитина не зазначена у протоколі відповідним чином та не допитується поліцією, як свідок, то в подальшому суддя згідно із статтею 111 Сімейного кодексу України надає час на примирення, бо не має жодних обтяжень до цього від поліції», – поділилася Альона Кривуляк.

Не завжди під час домашнього насильства дитина може взяти речі та побігти до родичів чи до друзів. Навіть, якщо вона так і вчинить, то це не вирішить ситуацію з насильством у родині. Більш того, в українському суспільстві слова дитини важать менше, ніж слова дорослого. Повідомлення малолітньої особи може обезцінити той же кривдник, сказавши: «Дитина бреше, бо я їй не купив новий айфон»….

Термін про примирення медіації не передбачає

У судах практика щодо використання цієї статті є сумнівною. За десять місяців лише у «Ла Страда-Україна» зафіксовано 338 звернень, в яких  жінки повідомляли саме про проблемні аспекти розлучення – затягування судового розгляду, коли надається термін на примирення за статтею 111 Сімейного кодексу — причому без жодної медіації. І, користуючись отриманим часом, на дружину тиснуть чоловік, його чи її батьки. Через це у кожному з зазначених випадків жінка з дитиною була змушена залишитися з кривдником та терпіти домашнє насильство певний час, хоча зважилася на розлучення. І чомусь ніхто не звертає увагу на певну юридичну колізію…

«Статтею 24 того ж Сімейного кодексу передбачено: шлюб базується на вільній згоді чоловіка та жінки. І суд має враховувати цю норму. Тож коли відповідачем подається клопотання про термін на примирення, то ніхто не передбачає, що стосунки у парі за наданий час погіршаться», – резюмує Віцепрезидентка ГО «Ла Страда-Україна» Марина Легенька.

В житті ситуація виявилась дуже небезпечною для жертв кривдників. Юристи «Ла Стради» взяли 100 судових рішень про розлучення, в яких підставою у позовних заявах жінок зазначене саме домашнє насильство. У 10 випадках суд надав строк на примирення. Кожна десята жінка була змушена рішенням суду залишитися з кривдником ще на якийсь час. У нормативно-правових актах юристи зустрічали фразу, що збереження сім’ї є пріоритетом. Її цитують і в багатьох рішеннях суду.

 «Виникає запитання: для жертв насильства пріоритетом має бути сім’я чи їх життя та здоров’я? В усіх десяти випадках  строк на примирення надавався від 1 до 3 місяців. Суд потім констатував, що ситуація лише погіршилася.  Більш того, були повторні випадки насильства, навіть один факт шкоди дитині. Усі ці пари були зрештою розлучені. У цих випадках у пріоритеті суду виявились не конкретні жінка та дитина, а якась умовна сім’я. Призначення часу на примирення було неефективним, хоча суд і посилався на інтереси сім’ї та дитини», –  підсумувала Марина Легенька.

Серед решти 90 судових рішень, які були позитивними по відношенню до жінки, є вагомі — суд відхиляв клопотання відповідача про строк на примирення з формулюванням, що це суперечить інтересам жінки та дитини. При цьому в рішеннях зазначалось, що воно базується на ряді доказів, які жінка пред’являє на засіданні – заборонний та обмежувальний приписи, факт притягнення кривдника до адміністративної відповідальності чоловіка за насильство. Більш того, судді підкреслювали, що надання строку є правом суду, а не обов’язком.

  «Якщо є докази домашнього насильства, а суд все одно надає місяць чи два на примирення – це нонсенс! І це я говорю про конкретне судове рішення. Де жінка надала суду купу приписів. Тому важливо зараз жінкам, які перебувають у процесі розлучення, подавати клопотання про ненадання терміну для примирення у зв’язку з тим, що ця міра не дасть результатів. Таке ж оскарження може бути і в апеляційному порядку», – резюмувала віцепрезидентка “Ла Стради”.

Пропозиція правозахисників: внести такі зміни до статті 111 Сімейного кодексу, щоб судді не призначали термін на примирення у випадках, коли причиною розлучення є домашнє насильство. Така позиція жодним чином не суперечить збереженню сім’ї. А от існуюча ситуація повністю не відповідає нещодавно ратифікованій Стамбульській конвенції! І це протиріччя треба прибирати з судової практики, бо воно коштує жінкам та дітям не лише здоров’я, а навіть і життя.

Тетяна Марінова

 

 

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)

Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування:

Електронна пошта [email protected]

Telegram — NHL116123

Messenger — lastradaukraine

Skype —  lastrada-ukraine

Telegram — CHL116111

Instagram —  childhotline_ua

Facebook — childhotline.ukraine