«З дев’ятої до п’ятої»: 5 фільмів про роботу в офісі

Локдаун закінчився, ми, у більшості своїй, повернулися на свої звичні робочі місця і багатьох це — офіси.

За свою історію таке явище, як офіс, переживало багато пертурбацій. У даний проміжок часу, з огляду на останні події і настрої суспільства, поняття офісу у його класичному значенні взагалі може стати пережитком давно минулих днів. І нам залишиться лише з ностальгією згадувати вранішню офісну каву, підтрунювання колег, спільні ланчі і «відксерь мені цей документ».

Про розмаїття офісного життя ця підбірка.

Офісний простір / Office Space (1999)

— А що, коли ми і в 50 років будемо так жити?
— Це називається впевненістю у завтрашньому дні. 

Це улюблена комедія всіх «білих комірців», що розповідає про типових співробітників офісу софтверної компанії Initech, котрі терплять свого занадто креативного начальника і змиряються зі своєю не дуже високою зарплатнею лише через острах втратити роботу. Креативність боса виражається в новаторських ідеях на кшталт «дня гавайських майок» або «четверга джинсових шортів».

В одноманітне життя колективу, доповнивши страх запізнень, доган і штрафів страхом звільнення, вриваються два консультанти з оптимізації штату. Їхнє завдання — вирішити, кого необхідно звільнити, а кого лишити. І тільки одному співробітнику компанії, Пітеру Гіббонсу, зненацька стало абсолютно все одно і на консультантів, і навіть на власного боса, оскільки недавній візит до психотерапевта здійснює переворот у його свідомості.

І поки його колеги мізкували, як переконати консультантів у власній необхідності і боролися за улюблений червоний степлер марки Swingline, Пітер спав удома. І взагалі, насолоджувався несподіваною свободою, що й спричинило неочікувані і курйозні наслідки.

А згодом Swingline почала виробляти степлери червоного кольору, хоча до виходу фільму степлерів такого кольору у компанії не було.  Ба більше! — дві компанії було названо на честь фільму: Initech Ltd. у Великобританії і Initech LLC в США.

Режисер Майк Джадж відзняв цей фільм за серією власних анімаційних короткометражок «Мілтон».

«Нестерпні боси» / Horrible Bosses (2011)

— Скільки їх, троє?
— Так.
— В такому разі — $30 тис.
— О, у мене ідея: а можна за вбивство двох третього отримати безплатно?

Ексцентрична комедія про те, наскільки боси можуть дістати своїх підлеглих. І як далеко ті можуть зайти у бажанні помститися.

У трьох друзів життя складається досить успішно. Вони мають хороші зарплати, успіх у жінок і цілком усім задоволені.

І все б їх влаштовувало, якби не їхні нестерпні боси. У кожного — свій.

Тому друзі наважуються на вбивство своїх керівників, характери котрих — зразок того, від чого зазвичай страждають підлеглі: сексуальна маньячка, мажор-параноїк і одержимий владою тиран.

Вони домовляються про те, що кожен з них має вбити боса свого друга і замаскує це під нещасний випадок. Таким чином, на їхню думку,  ні до кого з них не повинні виникнути підозри.

Хто ж знав, що геніальний і продуманий до подробиць план може перетворитися на такий кошмар!

Фільм має видатний акторський склад: Кевін Спейсі, Дженніфер Аністон, Джейсон Судейкіс, Коліна Фаррелл, Дональд Сазерленд, Боб Ньюхарт… Всі актори, задіяні у фільмі, імпровізували на знімальному майданчику. Окрім Дженніфер Аністон — вона грала роль суворо по сценарію. Ідеальна підлегла, чи не так?:)

У перший вікенд після прем’єри фільм зайняв друге місце в американському бокс-офісі, зібравши $28 млн.

Згодом картина отримала два сіквели.

«Серед акул» / Swimming with Sharks (1994)

«Я теж був молодим, я відчував те саме, що й ти. Ненавидів владу, ненавидів своїх босів, думав, що всі вони цілковите лайно. Але якщо ти не бунтівник у двадцять років, значить у тебе немає серця, і якщо ти не отямився до тридцяти — у тебе немає мізків.»

Ще один фільм, в якому Кевін Спейсі грає боса.

Спочатку здається, ніби переглядаєш комедію про офісні будні. Потім розумієш, що комедія все-таки «чорна».

Бадді Аккерман, акула кінобізнесу, наймає молодого помічника — наївного і сповненого ілюзій Гая, що щойно закінчив кіношколу. Аккерман починає з того, що всіма способами вибиває з новоспеченого помічника впевненість у тому, що світ кіно — то казка і мрії.

Гай терпів нападки й образи баса цілий рік, маючи причину — стосунки з продюсеркою і бізнес-вумен Дон, котрі надалі виявляються лише можливістю для Дон підібратися ближче до Аккермана.

Не баючи більше терпіти знущання, Гай викрадає свого боса, щоб жорстоко йому помститися. Бадді доведеться пережити ніч жіху і принижень, щоб нарешті проявити хоч якусь людяність. А Гай завдяки цій ночі дізнається багато нового про свого боса, про світ кінобізнесу, а головне — навчиться жити серед «акул».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми поганці!»: 5 фільмів про лиходійок

 

«З дев’ятої до п’ятої» / Nine to Five (1980)

— Я заміжня жінка!
— А я одружений чоловік. Навіть тут усе сходиться!

З назви фільму зрозуміло, що мова має піти про сірі будні офісного працівника, оскільки фраза «з дев’ятої до п’ятої» у США означає  стандартну часову норму роботи в день у «білих комірців», нараховуючи таким чином 40 годин на тиждень.

Та сірі будні перетворюються на запаморочливу карусель, коли в офіс приходить Джейн Фонда. Точніше, її персонаж.

Порозумівшись з двома такими само неординарними секретаршами, героїня Фонди вирішує інсценувати смерть остогидлого шефа-тирана. Взявши його під домашній арешт, вони підробляють його підпис і починають керувати офісом від його імені. І сірі будні відразу зникають із життя співробітників. Головне — протримати боса під арештом якомога довше.

«Чоловік у сірому фланелевому костюмі» / The Man in the Gray Flannel Suit (1956)

— У народження зазвичай більше наслідків, ніж у смерті. 

Екранізація однойменного бестселера Слоуна Вілсона.

Герой фільму Том Рет (Грегорі Пек), бажаючи забезпечити заможне життя дружині і трьом дітям, влаштовується на роботу в телерадіомовну компанію на високооплачувану посаду заступника директора зі спецпроектів.

До цього моменту він вів досить розмірене життя, працюючи щодня з дев’ятої до п’ятої і проводячи вечори і вихідні дні з сім’єю. Але на новій роботі йому доводиться зіткнутися з моральною дилемою: чи повинен він говорити босу те, що той хоче чути, чи, відповідно до своїх переконань,  говорити прямо і відверто?

Крім того, Тома мучать спогади: під час війни йому довелося вбити німецького солдата заради його шинелі. І найнестерпніше для нього — невдало кинувши гранату, він убив кращого друга.

А згодом йому стає відомо, що молода італійка, з якою у нього був роман у ті роки, народила від нього дитину. Зараз доводиться вирішувати долю тієї дитини, але він ніколи не розповідав дружині про той період свого життя.

Це історія не про костюм. Не він визначає особистість, хоч яким би дорогим чи дешевим він був. Це історія про людину, у якої є совість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Благаю, будь як усі»: 5 фільмів про жінок-математиків