Плюс на мінус: Ганна Новосад про проблеми та позитивні зрушення в українській науці

Не тільки про гроші

Реформи на зміни проводяться не тільки у системі шкільної освіти — у МОН є, принаймні, одна людина, яка опікується потребами вищої освіти та науки. Це Ганна Новосад, начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН, яка працює над тим, щоб українські науковці були більше знані у світі та мали кращі можливості для покращення свого статусу. Про це Ганна розповіла у рамках науково-популярної конференції Brain&Ukraine, а також поділилася корисною інформацією щодо стажувань та грантів у Європі для науковців та бізнесменів. 

Мінуси української науки: Глобально

Я дуже часто чую, що в українській науці є проблеми, і ще частіше чую, що Міністерство науки та освіти нічого не робить для їх вирішення. Так, проблеми є, але хороша новина в тому, що процес змін вже запущено – я і моя команда з п’яти людей працюємо над тим, щоб пофіксити хоча б частину тих проблем, що є в українській науці.

Перед тим, як щось фіксити, треба розуміти, в чому наша проблема. На мою думку їх є три:

  • Управління освітою
  • Фінансування науки
  • Закритість системи

Мережа освітніх закладів в Україні дуже розгалужена – в нас є біля 400 вузів, якими опікується Міністерство освіти. Також є Академія наук, яка нараховує 120 інститутів. Але це ще не все: є академії галузевих наук – педагогічних, медичних, правничих і т. д. При такій кількості установ нам не вистачає механізмів незалежної атестації, тобто зрозуміти, яка з цих установ є компетентною, а яка – ні, доволі складно.

Мінус: Гроші

Другий момент, ще важливіший, — відсутність механізму вироблення пріоритетів. Держава не дуже розуміє, на що в першу чергу треба витрачати гроші. Найбільш зацікавленим у цьому процесі стейкхолдером є Міністерство фінансів, бо воно щороку виділяє гроші на науку, і чомусь щороку вирішує, що грошей треба виділяти мало. Наприклад, до кінця 2017 року вся українська наука отримає близько 4,9 млрд гривень, цифра нібито велика, але якщо її перевести в валюту за актуальним курсом, то виходить набагато скромніше – біля 161 млн євро, сума, яку Німеччина витрачає щороку на дослідження тільки в сфері хімії, а Фінляндія – на дослідження у сфері здоров’я. Ця сума, 161 млн євро, таким тоненьким прошарком лягає на всю українську науку, і ми маємо гроші просто на базові потреби. Ми маємо фінансування виживання, а не фінансування розвитку.

Мінус: Цитування

В науці кордонів немає, але, на жаль українські ідеї не так часто виходять за кордони нашої країни. У нас доволі низький рівень залученості українських науковців у міжнародні проекти. Якщо ми подивимося на показник спільних міжнародних публікацій, то Україна має близько 60, а наші сусіди, такі як Угорщина чи Польща, мають у шість разів більше, а Ісландія має 2364!

Позитивні зрушення: Глобально

Але досить про погане. Надалі я б хотіла розказати про позитивне, що ми робимо з колегами, щоб повпливати на ситуацію. Протягом останніх трьох років, з 2014-го, нам з колегами вдалося відкрити доволі масштабні можливості для українських науковців.

  • В першу чергу, ми співпрацюємо з НАТО в програмі «Наука заради миру».
  • Нарешті ми завершили всі процедури, аби Україна приєдналася та стала асоційованим членом організації CERN.
  • Ми приєдналися до найголовнішої програми Європейського союзу дослідження та інновацій «Горизонт 2020».
  • Додатково ми підписали участь України в програмі з ядерних досліджень Європейського союзу «Євратом».

Кожна з цих програм дає доступ до відкритого, чесного конкурування за грантові кошти, механізму якого в Україні практично немає. Що цікаво, вони дають можливість подаватися на весь спектр інновацій: від фундаментальних досліджень частинок у CERN до оборонних технологій в рамках програми НАТО. Це дає нам можливість реалізовувати проекти, що будуть актуальні на фронті, як, наприклад, проект з КПІ тривимірного міношукача, який зможе шукати не лише металеві, але й пластикові міни.

Плюс: Підтримка бізнесу

У «Горизонті 2020» є програма підтримки інноваційного бізнесу. Наприклад, у вас є ідея, і вам потрібні кошти, щоб її протестувати, і в рамках програми ви можете отримати 50 тисяч євро саме на це. Якщо ідея зарекомендує себе, то ЄС дає змогу подаватися на програму підтримки малого і середнього бізнесу – на випробування, тестування вже продукту. Власне так зробила українська компанія Polyteda, яка отримала 1,2 млн євро на свій проект. Ця компанія працює над покращенням перевірки мікросхем, і завдяки гранту український продукт може показати себе на європейському ринку та конкурувати там. Тож якщо у вас є класна ідея, подавайтеся!

Плюс: Грантові наукові проекти

Ми є асоційованим членом програми «Горизонт 2020», великої програми, де ми можемо конкурувати за гранти у різних наукових дослідженнях – від фундаментальних і до прикладних, у сферах технологій, IT, медицини, транспорту, гуманітарних досліджень.

Якщо ми будемо активно використовувати можливості європейських програм, то зможемо повпливати на те, щоб українська наука ставала відкритішою. Статистика говорить, якщо український вчений бере в команду хоча б одного європейського науковця, пише з ним роботу і публікує в ЄС, то рівень цитованості зростає одразу в 16 разів. Побіжно ви можете потренувати ваші вміння співпраці з зарубіжними науковцями, адже однією з умов участі в програмі є консорціум вчених з як мінімум трьох країн. Якщо ж ви працюєте індивідуально, то для таких дослідників є програма «Дії Марії Склодовської Кюрі» (Marie Sklodowska-Curie Actions), у яку входять стажування, робота у кращих університетах Європи. Як показує статистика, цей напрям найбільш успішно освоюється українськими науковцями – 28 чоловік вже поїхали в Європу, отримавши гранти на 4 млн євро. 

Мені здається, що вся ця історія – не тільки про гроші. Завдяки європейським програмам ми отримуємо не тільки гранти, ми отримуємо доступ до світової наукової системи та спільноти. І наша відповідальна участь у цих програмах дозволяє нам будувати нашу наукову репутацію та ім’я. У перспективі це набагато важливіше і потрібніше, ніж отримання грошей.

Фото: Катерина Гусленко

— Читайте також: Вересневі можливості: 10 грантів та стажувань для українців

Мы в Facebook