Ви, ваша дитина і школа: 10 найкращих інсайтів з книги Кена Робінсона

Як прокласти шлях до найкращої освіти

Сер Кен Робінсон — відомий експерт з освіти, автор легендарних бестселерів «Школа майбутнього», «Освіта проти таланту«, учасник конференції TED, чий виступ зібрав понад 50 мільйонів переглядів. Мета автора у новій книжці «Ви, ваша дитина і школа», що вийшла нещодавно у видавництві «Літопис», — допомогти батькам забезпечити своїй дитині освіту, що гарантує їй продуктивне життя і самореалізацію.

Чим ця книжка може допомогти?

Намагаючись усвідомити, які саме проблеми освіти турбують батьків, Кен Робінсон провів опитування серед користувачів Twitter й Facebook — батьки з усіх куточків світу відгукнулися: «Сильні сторони дітей не цінують, а слабкі, навпаки, перебільшують», «Дітей поступово вчать не отримувати задоволення від навчання, показують, що це такий собі виснажливий ритуал, що його ми всі з невідомої причини мусимо пройти», «Забагато тиску, забагато тестів, забагато конвеєра», «Політикам начхати на думку батьків, ті, хто ухвалює рішення, які стосуються дітей, поняття не мають, що відбувається в класі».

Отож, чи може ця книжка бути корисна для вас? По-перше, вона розповідає про ту освіту, якої сьогодні потребують ваші діти, й аналізує, як це стосується вашої ролі як тата чи мами. Батьки часто вважають, що їхнім дітям потрібна така ж освіта, яку свого часу здобули вони самі. Звісно, все залежить від того, що ж то була за освіта, але загалом це навряд чи має сенс. Сучасний світ так швидко змінюється, що освіта теж мусить змінюватись. По-друге, у цій книжці йдеться про виклики, перед якими постаєте ви, коли хочете дати дітям ту іншу, сучасну, освіту. Деякі з цих викликів пов’язані з конкретною освітньою політикою, інші — загалом з часами, в яких ми живемо. По-третє, ця книжка розповідає, як ви, батьки, можете ці виклики подолати.

Спроби реформування освіти і чому вони не працюють

Політики усвідомили, що високі стандарти в освітніх системах — запорука національного процвітання і конкурентнспроможності. І вони мають рацію. Проблема для вас і для ваших дітей полягає у стратегіях, за допомогою яких політики «вдосконалюють» освіту. У багатьох країнах їх чотири: STEM-дисципліни, тестування і конкуренція, академічність, а також розмаїття і вибір. На перший погляд, деякі з цих реформаторських стратегій доволі розумні. На практиці вони часто мають тривожні наслідки для багатьох молодих людей та їхніх родин.

STEM-дисципліни

Успішну економіку творять не самі лише науковці, інженери й математики. Через надмірний акцент на STEM-дисциплінах у школах поменшало часу на мистецькі й гуманітарні програми, які не менш важливі для збалансованого розвитку ваших дітей і для життєздатності наших громад та економік.

Тестування і конкуренція

У США, де учні складають до 33 стандартизованих тестів на рік, рівень успішності з математики, природничих наук і мов майже не змінився, а міжнародний рейтинг США з цих дисциплін залишився таким, як і був. І при цьому тести завдають колосального стресу вам, вашим дітям та їхнім вчителям.

Академізм

Через підвищення стандартів освіти уряди спонукають якомога більше людей вступати до університетів, бо вважають, що випускники мають ті якості, яких потребує бізнес. Насправді ринок праці дуже швидко змінюється, і тому роботодавці кажуть, що їм потрібні люди, які вміють адаптуватися й не боятися братися за нові завдання і виклики, Їм потрібні творчі люди і командні гравці.

Розмаїття та вибір

Дати батькам можливість самостійно вибрати школу — гарна ідея. Але насправді цей вибір, скоріше, ілюзорний, ніж реальний.

Чому діти кидають школу

У США залишають школу, не отримавши атестату, 1 млн дівчат і хлопців щороку. Однією з причин є бідність, життя тільки з одним з батьків, який багато працює на кількох роботах і не має часу допомагати дитині у навчанні. Можна назвати ще цілу низку причин, чому діти не закінчують навчання, але серед них варто окремо виділити нудьгу й відчуття тиску. Бажання навчатися вбиває не тільки те, «чого» школа вчить, а й те, «як» вона це робить.

«Супербатьки»

Батьківський тиск дав поштовх до формування моделі «супербатьків» — тих, які прагнуть «стати ідеальними батьками, а ще чудовими шлюбними партнерами, ідеальними працівниками, і при цьому мати чистий дім, струнке тіло й усмішку на обличчі». Деякі батьки почуваються повними лузерами, як з їхньою дитиною щось іде не так. Жодним чином не пов’язані й не знайомі між собою батьки, так само далекі від ідеалу, як і ми з вами, встановили таку високу планку, що відчувати себе адекватним татом чи мамою просто неможливо.

Сприятливі умови для розвитку дитини

Кен Робінсое вважає, що завданням батьків (і школи, звісно) є пошук особливих талантів та інтерсів дитини, розвиваючі які ми допоможемо їй пізнати свій шлях і самореалізуватися. Проте, іноді ці таланти не можуть розкритися у стандартних умовах сучасної школи. Батькам треба дбати про те, щоб стрес не заважав дитині, забезпечити достатній сон, здорове харчування та достатню фізичну активність, достатній час для неструктурованої гри. Адже, згідно даних досліджень, це не просто банальна порада: все це напряму зв’язано зі здатністю до навчання.

Деякі цікаві шкільні практики

День вуличних уроків (Outdoor Classroom Day): у цей день школи різних куточків світу ведуть дітей на двір — бавитися і вчитися. Вчителі кажуть, що діти починають ліпше поводитися, а ті, кого пригнічує навчальна програма, на вулиці розквітають. Року 2017 до цієї ініціативи долучився понад один мільйон дітей з 81 країни.

Школа майстрування (Tinkering School): можливо, ви боїтесь за безпеку ваших дітей. Справді, вони можуть впасти і вдаритись, коли бавитимуться самі, але діти можуть перечепитись і гепнутись навіть тоді, коли просто підніматимуться сходами втупившись у смартфон. У «Школі майстрування» діти розбирають різні прилади й користуються всякими електричними інструментами. Засновник цієї школи, Гевер Таллі, вважає: «Ми повинні допомогти дітям зрозуміти різницю між тим, що невідоме, і тим, що по-справжньому небезпечне.»

ArtworxLA: організація в США, яка чи не найефективніше бореться з кризою вибування, вона проводить довготермінові мистецькі програми, які повертають інтерес до освіти учням, які хочуть покинути звичайну школу. Насичений мистецький досвід (практичні заняття, виставки, позашкільні резиденції, стипендії на участь у мистецьких програмах) показує дітям, чому варто продовжити освіту.

Танцювальні класи (Dancing Classrooms): спеціальна програма для шкіл, вчителі відмічають, що за допомогою танцю поліпшуються соціальні стосунки між хлопцями і дівчатами, а також збагачується шкільна культура в цілому, плекаючи співпрацю, повагу й співчуття. Директорка однієї з шкіл, де впроваджується програма, відзначає, що на другий рік програми оцінки у дітей підвищились на 83%.

Гарні вчителі

Хто був вашим улюбленим вчителем чи вчителькою в школі? Я не можу пригадати всіх, але деякі мені дуже добре запам’яталися — одні завдяки своїй незвичній поведінці, другі завдяки натхненному викладанню, треті завдяки й тому, й іншому. (…) Вчителі мусять уміти зацікавлювати, мотивувати, надихати й підвищувати сподівання своїх учнів. Це складні професійні навички, й ось чому ефективні шкільні системи — зокрема у Фінляндії, Канаді, Південні Кореї, Сингапурі й Гонконгу — інвестують так багато грошей у відбір і навчання вчителів.

Домашні завдання

Про доречність домашнього завдання можна посперечатись. Досвід початкової школи «Очард» у Вермонті, де до 5-го класу домашні завдання було скасовано та замінено на ряд альтернативних пропозицій для вільного часу школярів, свідчить: «учні не почали відставати й отримали час творити, мислити й займатись улюбленими справами». Національна освітня асоціація США рекомендує дотримуватись «правила 10 хвилин»: діти мають витрачати на домашнє завдання певну вікову норму часу щодня за формулою «десять хвилин = один клас». У першому класі — 10 хвилин, у другому — 20, у дванадцятому — 120 хвилин на день.

Залученість батьків

Загалом існує чотири способи вплинути на освіту і на людей, які за неї відповідають. Можна налагодити безпосередній зв’язок з учителями. Долучитися до життя школи. Брати участь в управлінні школою. А також брати активну участь в освітній політиці.

Деякі цікаві пратики для батьків

  • Читати вголос перед класом чи групою дітей, які мають труднощі з читанням.
  • Допомагати на практичних заняттях — наприклад, на уроках малювання або інформатики.
  • Пропонувати свою допомогу з завданнями, щоб учні краще зрозуміли матеріал.
  • Добровільно зголоситися на роль «тата/мами у класі» — допомагати вчителеві з підготовкою уроків та на уроці.
  • Долучитися до роботи гуртка чи клубу за інтересами.
  • Ділитися власним лосвідом і розповідати дітям про свою професію та карєрні можливості.
— Читайте також: Освіта проти таланту: 10 найкращих думок з книги Кена Робінсона

Мы в Facebook