Відповідальність понад усе: Як сьогодні живуть чоловіки у Китаї

Про завзяту працю, двоєженство та чоловіків-"залишків"

Ми багато писали на WoMo про таке явище у сучасному Китаї, як «шеннюй«. А сьогодні хочемо трохи розповісти про те, як у КНР живеться чоловікам. Для цього ми звернулися по коментар до перекладачки Оксани Лесняк, яка вже 15 років живе у Шанхаї та спостерігає за розвитком китайського суспільства. А ще нашими спікерами стали два етнічних китайці. Шкода, що чоловіки дали дуже короткі коментарі, але відверті.

Оксана Лесняк, перекладачка, м.Шанхай

Країна женихів

Сьогодні в Китаї майже 14,6% населення, — а це 200 мільйонів дорослих людей, — неодружені. У 2020 році в країні буде на 30 мільйонів більше самотніх чоловіків шлюбного віку, ніж жінок. Причиною цього є «політика однієї дитини», що діяла в КНР від 1979 до 2015 року й наслідком якої були аборти ембріонів та інфантицид* немовлят жіночої статі. Ця політика і призвела до ґендерного дисбалансу, який сягнув найвищої відмітки у 2004 році, коли на 121,2 хлопчиків народилося 100 дівчаток, а у Тьєнмені (провінція Хубей, Центральний Китай) — 176 хлопчиків на 100 дівчаток. Більшість цих хлопчиків народилися у найбідніших сільських районах країни. Коли вони стають дорослими, то не мають змоги одружитися через нестачу жінок. Таких чоловіків називають «голими гілками» родинного дерева, при цьому бездітність вважається чи не найгіршим порушенням китайської синівської шанобливості.

«Залишкові» чоловіки та жінки

Іншою проблемою є зниження інтересу китайських жінок до шлюбу. Крім браку придатних для шлюбу чоловіків, письменниця та дослідниця феномену «шеннюй» Розанн Лейк називає ще одну причину збайдужіння китаянок до одруження: для них дедалі більше значення має самореалізація. З економічної точки зору, якщо китайські жінки матимуть змогу повністю реалізовувати свій потенціал у професійній сфері, це буде вигідно для країни загалом, вважає Лейк (цю думку підтверджує звіт McKinsey Global Institute). «А хто ж народжуватиме дітей для Китаю, як не китаянки? Можливо, для початку чоловікам варто припинити обзивати їх образливими прізвиськами. Далі подумати як змінити ставлення до них. Дати їм більше часу для одруження та материнства і створити умови в яких вони зможуть поєднувати професійну кар’єру з родинним життям», — зазначає Лейк у інтерв’ю виданню uk.businessinsider.com.

Офіційні ЗМІ Китаю транслюють думку про те, що поза проблемою ґендерних упереджень, так звана «проблема жінок-залишків» не є проблемою взагалі, адже існують разючі відмінності в походженні та становищі між неодруженими жінками та неодруженими чоловіками в Китаї. Жінкам-«залишкам» зазвичай біля 30 років, вони мешкають у містах, є досить успішними фахівчинями і мають «три переваги»: високий дохід, вищу освіту та високий IQ. Соціальне становище чоловіків-«залишків» цілком протилежне і обтяжене «трьома недоліками»: низьким доходом, низьким рівнем освіченості та низьким IQ. Так написав часопис “Пекінські новини”. Навіть інформаційна агенція «Сіньхуа» оголосила, що «жінки не мусять одружуватися, аби довести свою цінність для суспільства».

Китайський гарем

Поруч із цим у КНР існувало багатоженство, що лише ускладнювало життя неодруженим чоловікам. Пам’ятаю, коли ми з чоловіком та донькою переїхали до Китаю, у компаунді, де ми оселилися, жило багато других і третіх «дружин»-утриманок з дітьми. Їхніми чоловіками були переважно тайваньці, які купили квартири і жили з ними по кілька місяців на рік. Дивувало таке швидке повернення китайців до ретроградних звичаїв, коли чоловіки, крім офіційної «першої» дружини, заводили собі ще одну-дві родини. Але боротьба уряду з корупцією зробила такий спосіб життя небезпечним — 50 відсотків корупціонерів після 2012 року було викрито завдяки позашлюбним зв’язкам. Слідчі знали: де коханка, там і корупція. Антикорупційна кампанія поклала кінець вечірнім бенкетам та ночам в караоке-барах з бізнес-партнерами і повіями. Аби запобігти шахраюванню, бази даних про шлюби було оприлюднено онлайн.

Прокоментувати ситуацію стосовно впливу патріархальних стереотипів на чоловіків у КНР ми попросили двох етнічних китайців — Цзялі І та ще одного чоловіка, який забажав зберегти анонімність.

Цзялі І, м.Гуйлінь

Китай вимагає від чоловіків бути сильними, тому що вони повинні нести відповідальність за сім’ю, напевно через це на чоловіків сильно тисне суспільство. Китайський народ завжди, у всі часи, завзято працював, тому й наші чоловіки не ледарі й відпочивають, переважно, лише під час свят. Система китайських компаній дуже сувора, тому що від співробітників вимагається ставитися серйозно до роботи. Це, у свою чергу, допомагає компаніям розвиватися. Я думаю, що китайські чоловіки — дуже відповідальні.

Анонім

По-перше, китайські чоловіки отримують гарну освіту ще з дитинства, щоб взяти на себе такі обов’язки, як робота, утримання сім’ї тощо. За все це повинні відповідати саме чоловіки. По-друге, коли китайці одружуються, то вони повинні нести відповідальність за дружину, утримувати її, а також забезпечити придбання житла, автомобіля, інакше жінки просто не захочуть виходити за них заміж. По-третє, оскільки китайські чоловіки повинні бути відповідальними за економіку країни, вони повинні добре працювати, тому часто працюють понаднормово.

_____________

*Інфантицид — умисне позбавлення життя дитини. Дітовбивство включає в себе вбивство матір’ю дитини після народження (неонатіцид). — (с) Вікіпедія

Редакція може не поділяти думки спікерів

Підготувала Іра Керст

Фото: Mikael Aldo

— Читайте також: С гендерным равенством все Ok: Как сегодня живут мужчины в Кыргызстане

Мы в Facebook