Вимоги звітувати за кожну витрачену копійку, обмеження спілкування з друзями та близькими, неконтрольований гнів або принизливе ставлення — це все також прояви домашнього насильства, які часом буває складно розпізнати.
Нещодавно у 40 містах України з’явилась кампанія протидії домашньому насильству «Розірви коло», яка покликана допомогти постраждалим жінкам усвідомити, що до них застосовують насильство, якому немає жодних виправдань. Тригерні фрази та реальні побутові ситуації, використані в кампанії, дають можливість постраждалим впізнати себе.
Психологиня Валентина Кузіна, на прикладах з кампанії та випадках зі своєї практики, розповіла, за якими ще фразами та ситуаціями ховається насильство.
Фрази-тригери за якими ховається насильство
Якщо ми говоримо про економічне насильство — контроль над фінансами, примус до ведення обліку витрат або заборона мати роботу — воно може проявлятись у таких словах:
- «Це моя квартира, ти тут живеш»
- «Ти й так красива, нащо тобі ті нігті?»
- «Я можу це забрати, бо я тобі це подарував»
Сексуальне насильство — примус до сексуальних контактів у стосунках або й у шлюбі — звучить як:
- «Це твій подружній обов’язок»
- «Я чоловік — це моя потреба»
- «Мені треба спустити напругу»
Психологічне насильство, що проявляється у приниженні, погрозах, ізоляції або переслідуванні, часто маскується за фразами:
- «Немає приводу плакати»
- «Нащо тобі ще хтось, якщо є я?»
- «Я з тобою, не дивлячись на те, що моя мама тебе не любить»
Фізичне насильство — від ударів до використання зброї — завжди переносить вину на постраждалу:
- «Ти сама мене спровокувала»
- «Ти не можеш вчасно закрити рот»
- «Це моя реакція на твоє неповажливе ставлення до мене»
Інколи види насильства поєднуються, наприклад економічне з психологічним. І тоді можна почути фрази «для кого ти так виряджаєшся?», «кому ти свій новий ліфчик показувати будеш?» та «мене й так все влаштовує».
Чому важко усвідомити себе у насильстві
Коли ми читаємо про такі ситуації або чуємо історії від знайомих, з боку часто здається, що постраждала свідомо залишається у цих стосунках. Але це не так. Через страх та емоційну залежність від кривдника, постраждалі можуть намагатися виправдати насильство або ж не помічати його у своєму житті.
Причин такої поведінки може бути безліч: токсичні установки у вихованні, відсутність прикладів здорових стосунків, синдром жертви, коли постраждала звинувачує себе у всіх проблемах та одночасно відчуває ніжність до кривдника.
«Коли ти перебуваєш у стані постійного тиску, ти сприймаєш це за норму. Бо психіка, щоб ви не зійшли з розуму, починає адаптуватись і забувати негативний досвід. Коли у тебе змалечку забирають право вибору, у дорослому житті дуже важко усвідомити, де порушують твої кордони. Часто сформовані життєві сценарії або сценарії, за якими жили батьки, переносяться на свій досвід і людина навіть не усвідомлює, що може бути інакше. Всі так живуть і ти живи, хто ти без чоловіка, та це просто сварки — всі ці наративи, які транслює оточення, також дуже впливають на зниження критичного мислення», — пояснює Валентина Кузіна.
Навіть якщо стосунки вже відчутно погано впливають на ментальне та фізичне здоров’я, жінки можуть просто боятись щось змінити, бо стабільність сприймається краще за невизначеність.
Як зрозуміти, що переживаєш насильство?
Щоб перевірити себе, чи переживаєте ви домашнє насильство, дайте собі відповідь на ці питання.
- Чи порушує партнер ваші кордони? Ви стаєте залежні від гаджетів, у вас 500 зідзвонів на день, і він обов’язково зустрічає з роботи.
- Чи відчуваєте ви, як ваше тіло реагує на партнера? Наприклад, ви погано почуваєтесь поруч з ним, з’являються прояви психосоматики.
- Чи відчуваєте ви постійну провину за все? Чи хочеться вам постійно вибачатись.
- Чи змінюється ваша поведінка залежно від настрою партнера? Ви не хочете йти додому, тонко відчуваєте зміни настрою та боїтесь реакції людини.
- Чи дійсно вам хочеться сексуальної близькості з партнером? Або ви починаєте її уникати?
Так само, коли мова йде про вашу близьку людину. Якщо ви помітили, що у подруги або колеги змінилась поведінка, вона стала вас уникати, розмовляє з вами телефоном тільки коли партнера немає вдома, змінились її фінансові звички — це може свідчити про те, що вона потребує допомоги. Якщо ви стали свідком насильства, не ігноруйте та не відвертайтеся, а спробуйте втрутитись чи запропонувати посильну для вас допомогу. Що більше ви говоритимете про цю ситуацію, тим менша ймовірність, що постраждала повернеться до свого кривдника.
Я розпізнала ознаки насильства у себе або у подруги. Як допомогти?
Часто намагання допомогти та активні заклики звернутись до психолога можуть тільки викликати у людини ще більший психологічний опір. Бо вона не бачить виходу з ситуації, і часто їй дійсно немає куди піти. Особливо, якщо це жінка у декреті, яка тимчасово не працює та з маленькою дитиною на руках. Тому в комунікації треба бути максимально делікатною.
- Запитайте «Як тобі у цьому? Як би ти хотіла? Що б ти хотіла змінити у своїх стосунках? Чи хотіла б ти дітей з цією людиною?».
- Скажіть «Ти можеш завжди до мене подзвонити та прийти. Давай з тобою вигадаємо кодове слово — якщо ти мені його надішлеш, я буду знати, що треба до тебе приїхати».
- Запропонуйте свою допомогу: пожити у вас якийсь час, оплатити консультацію у психолога, до якого вона може звернутись, коли буде готова, знайти роботу, звернутись разом до кризового центру.
Якщо ви запідозрили, що проживаєте насильство та хочете розірвати стосунки з кривдником, ви маєте підготуватись. По-перше, дуже важливо знайти підтримку — людей, які не тільки зможуть вас прихистити, а й будуть нагадувати, від чого саме ви йдете і що ситуація у ваших стосунках не є нормальною.
«Усвідомлення — це перший крок до звільнення і до того, щоб розірвати коло насильства».
Що робити далі? Зберіть валізу з найважливішими речами, відкладіть гроші або почніть це робити заздалегідь, дізнайтесь більше про служби допомоги та запишіть екстрені номери телефонів.
Контакти, що рятують життя
Екстрену допомогу та підтримку можна отримати за номером 1547 або ж зателефонувавши на національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства 116 123. Всі дзвінки безкоштовні, а підтримку можна отримати цілодобово.
В Україні існує повноцінна інфраструктура допомоги тим, хто постраждав від домашнього насильства – мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, кризові кімнати та притулки для жінок із дітьми. Все це створено і працює для того, щоб зарадити домашньому насильству та вберегти постраждалих осіб від кривдників. Усі адреси і контакти можна знайти на сайті «Розірви коло».
Інформаційна кампанія «Розірви коло» реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, в межах програми з протидії та запобігання домашньому і гендерно зумовленому насильству, за підтримки урядів Великої Британії.
