WoMo-книга: «Йорген+Анна=Любов», Вигдис Йорт

Что может быть интереснее первой любви, особенно когда тебе всего 10 лет

[…] Анна і Йорґен приготувалися, мали стартувати другими. Анна вже сиділа на багажнику. Вона ніби й спостерігала за Ейнаром і Туне, та насправді краєм ока дивилася на Йорґена, на його спину, білий плетений светр; на синьо-червоно-смугасту футболку, що звисала з-під светра, на в’язку ключів з чотирма ключами на петличці штанів. Вона бачила дірку в його кишені. Геть усе помічала, бо сиділа дуже близенько. Йорґенове волосся було таке ж біле, як светр, принаймні видавалося таким у вечірній темряві. Вона відчувала його запах. Він пахнув справжнім хлопцем!
Анна трохи нахилилася вперед, ближче до светра, і тицьнула в нього носом. Зовсім ледь-ледь тицьнула.
– Вибач, – пробурмотіла вона.
– Га?.. – не зрозумів, про що йдеться, Йорґен, озирнувся на неї і відразу ж мовчки відвернувся.
Анна не знала, що подумати, було то добрим знаком чи ні…
Над пустирем залягала густа темінь. З довколишніх садків і з Розбійницького саду пахло димом багать. Було так неймовірно цікаво й збудливо!
Туне й Ейнар дісталися фінішу за три хвилини й сорок вісім секунд. Настала черга Анни та Йорґена.
– На старт! Увага! Марш! – скомандував Даґ, і вони рушили.
Йорґен мчав щодуху. Він не сидів у сідлі, а стояв на педалях, тож на вибоїнах Анна могла міцно триматися за сідло. А гупало нею добряче, так собі нівроку гупало! Ноги в черевиках промокли, але то пусте! Вона вже давно промокла до нитки. Боліла спина й ноги боліли, бо треба було їх тримати задертими вгору. Але й це пусте! Вона нізащо не опустить ніг! Вони повинні виграти! Щоб Йорґен збагнув – кращої за неї у змаганнях йому не знайти…
Коли вони проїхали горбисту й вибоїсту ділянку траси й саме мали в найдальшому кінці пустиря звернути за пагорб, де їх не видно глядачам, Йорґен опустився на сідло. Анна висмикнула руки й трималася тепер за багажник. Йорґен сповільнив темп. Вони сховалися за пагорбом. Зникли з поля зору глядачів.
Та раптом Йорґен знову наліг на педалі. Під колесо потрапив чималенький горбик.
– Гоп! – підстрибнув велосипед.
Анна теж підстрибнула, хотіла вхопитися за сідло, але ж там сидів Йорґен. Несподівано вона обняла Йорґена! Обхопила білий плетений светр Йорґена!
Йорґен не обернувся. Нічого на те не сказав. Ось тільки поїхав повільніше. Анна не відпускала його, довго-довго обіймала, доки вони мчали петлею навколо пагорба.  […]

01

«Йорген+Анна=любовь» — история норвежской писательницы Вигдис Йорт, опубликованная «Видавництвом Старого Лева». Книга раскрывает перед читателями мир первой любви, нежной, робкой и застенчивой, но в то же время смелой и безрассудной. Ведь что может быть интереснее первой любви, особенно когда тебе всего лишь десять?

Анна — обычная школьница с пылким характером, Йорген — новый ученик, которым сразу увлекаются все девочки из класса. Но как Анне превзойти соперниц и заслужить любовь Йоргена? Ограничится ли все фальшивыми любовными письмами? А, может, придется использовать радикальные меры в этой «войне»?

Вигдис Йорт поднимает проблему дружбы, школьных отношений, душевных переживаний и воспитания. Все ее персонажи — дети разные и интересные каждый по-своему. Именно это позволяет читателю окунуться в историю с головой, и, может, даже почувствовать себя одним из ребят, гоняющих на велике по пустырю.

Герои книги заговорили на украинском языке благодаря Наталье Иванычук, известной работой над произведениями Туве Янссон про муми-троллей. Переводчица приложила все усилия, чтобы сохранить авторскую манеру и норвежские традиции, и в то же время приблизить произведение к украинскому читателю. Дизайн обложки авторства Анастасии Стэфурак.

Мы в Facebook