Наше кіно. 10 фільмів до Дня незалежності

Беручись за цю підбірку, я відчуваю неабияку відповідальність. За понад 120 років існування кінематографа наші митці подарували світові не один шедевр і не одне видатне ім’я, і я вважаю, що пропустити якесь із них і не включити у підбірку просто не маю права. Та оскільки я не упорядковую енциклопедію, а складаю суб’єктивно підібраний список, то дещо спрощу свою надвідповідальність стосовно цього процесу.

Отже, 10 видатних фільмів українського кіно, які, на мою думку, необхідно переглянути кожному.

Нічний візник (1928)
реж.: Георгій Тасін

Амвросій Бучма. Видатний український актор. Геній театральних підмостків. Постать, життя якої вже саме по собі варте екранізації.

Опановуючи нове мистецтво, Амвросій Бучма швидко навчився каскадерським трюкам, тож ніколи не працював з дублером. Усі трюки у фільмі виконував сам. Плівка у ті часи була дорога, тож одним з найбільших проявів таланту було — відзняти все з першого дубля.

У «Нічному візнику» він грає головну роль — 50-річного одеського візника Гордія Ярощука, який втрачає дочку через власну помилку. І це перший український фільм, де на перший план виводиться окрема особистість, а не тиражний революціонер.

Людина з кіноапаратом (1929)
реж. Дзига Вертов

Фільм-маніфест світового кіноавангарду.

«Людина з кіноапаратом» не має сценарію й акторів. Фільм знято як хроніку життя 4 міст — Києва, Харкова, Одеси та Москви. І використані там прийоми операторського мистецтва і монтажу, які згодом стали справжнім посібником для фільммейкерів.

У 2014 році Британський кіноінститут оприлюднив кінорейтинг, у якому фільм «Людина з кіноапаратом» визнано найвизначнішим документальним фільмом усіх часів.

Земля (1930)
реж.: Олександр Довженко

Коли я навчалася на кінофакультеті інституту Карпенка-Карого, нам розповідали, що «Землю» дивляться ледь не усі голлівудські фільммейкери, оскільки фільм є одним з базових посібників для них.

«Земля» зображає перші роки колективізації в Україні, але не думайте (якщо ви, звісно, ще не бачили фільм), що це так нудно, як звучить. Хрестоматійні кадри з цього шедевру Олександра Довженка знайомі в усьому світі, а початок просто приголомшує своєю емоційністю і потужністю.

Держкіно України виклало стрічку на свій Youtube-канал, тож ви маєте можливість переглянути її прямо тут:

За двома зайцями (1961)
реж.: Віктор Іванов

Фільм, цитати з якого супроводжують нас протягом усього життя.

Невимушений і в той же час доведений до досконалості у діалогах, акторській грі, драматургії і побудові сцен; нестерпно смішний і щемливо драматичний; 60-річний і такий сучасний.

Я знаю, що цей фільм бачили усі, але раптом ви мізкуєте, чим би таким достойним зацікавити нове покоління 😉

Сім кроків за обрій (1968)
реж.: Фелікс Соболєв

Фелікс Соболєв — видатний український режисер-документаліст. Лідер і один із засновників Київської школи наукового кіно. Його фільми ставали сенсацією.

«Сім кроків за обрій» — фільм-експеримент (ноу-хау Фелікса Соболєва), що досліджує можливості мозку та творчий потенціал людини.

Пропала грамота (1972)
реж.: Борис Івченко

Попри те, що фільм було створено у 1972 році, вперше його було продемонстровано глядачам аж через 10 років. Звісно, через те, що фільм спочатку не пройшов цензуру Партії. І навіть після виходу фільму у прокат у 1983 році жоден з тогочасних кіно-ЗМІ не звернув увагу на фільм. Тим часом, за словами оператора стрічки Віталія Зимовця, після виходу стрічки у 1983 році вона зібрала 16 мільйонів глядачів. Та нам би такі показники зараз!

Іван Миколайчук і Федір Стригун грають козака та запорожця, що вирушають у Петербург до цариці з гетьманською грамотою.

У бій ідуть одні «старики» (1972)
реж.: Леонід Биков

Я не можу не згадати Леоніда Бикова у підбірці фільмів до Дня незалежності. «Ми ж сьогодні над моєю Україною билися! А тут — небо синіше і трава зеленіша». Людина безмежних чеснот і високої відповідальності. Його фільми балансують на межі між смішним і трагічним. Особливо гостро це виражено у фільмі «В бій ідуть одні «старики». «Від початку і до кінця!»

Припутні (2017)
реж.: Аркадій Непиталюк

Дія фільму відбувається у наші дні у богом забутому селі Припутні протягом одного дня, який змінює долі героїв.

Іскрометні діалоги, реалістичні персонажі, повсякденне життя різних поколінь мешканців сучасного села — це «Припутні».

Кіборги (2017)
реж.: Ахтем Сеїтаблаєв

Один з найсильніших фільмів в історії сучасного кіномистецтва і життя країни.

Мова у фільмі йде про оборону Донецького аеропорту.

Ставлю цей фільм у підбірку, хоча особисто так і не змогла подивитися його від початку і до кінця — я здатна сприймати цей фільм лише маленькими дозами, уривками. Є теми, які сильніші за мене.

Варто зауважити, що рейтинг фільму на IMDb (авторитетна міжнародна база кіно) — 8,9 бала з 10. Браво Ахтему Сеїтаблаєву і Слава героям.

Донбас (2018)
реж.: Сергій Лозниця

Фільм — копродукція України, Німеччини, Франції, Нідерландів та Румунії. Його тема, як і попереднього — війна на Донбасі.

У фільмі освітлюються реалії життя мешканців окупованих територій. Події, зображені там, відбувалися насправді, вони реконструйовані Сергієм Лозницею та втілені у художньому фільмі за участі професійних акторів.

Фільм часто викликає посмішку, а інколи навіть регіт. Але водночас — і сум, і гнів, і жаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Важкий вік»: 5 фільмів для підлітків (і їхніх батьків)