Ілько Петрик: «Соціальне підприємництво має об’єднувати — шукайте друзів, а не конкурентів»

Спікер конференції "Завтра_2037" про те, як не розчаруватися у соціальних ідеях

Ілько Петрик у свої 17 років вже займається соціальним підприємством. Його проект «Зелена Коробка», спрямований на поліпшення екоситуації у Львові, має багато прихильників й активно розвивається. Як Ількові вдалося його започаткувати та не розчаруватися, не дивлячись на відсутність результатів «тут і зараз», він розповів під час конференції для унікальних тінейджерів «Завтра_2037» у місті Лева.

Мені 17 років, я вчуся в Українському католицькому університеті на першому курсі. Вже більше року я займаюся проектом «Зелена Коробка» — це соціальна ініціатива із сортування сміття. Цей проект не про прибутки. Це просвітницька ініціатива, дуже об’ємна і в роботі, і в ідеології. Головне для нас — комунікувати із кожною людиною особисто, пояснюючи, у чому користь сортування сміття, що робити це просто, й наскільки великою є екологічна проблема в Україні. Але я розумію, що наразі попит набагато менший за пропозицію, та ці малі кроки, які ми робимо сьогодні, приведуть нас до втілення великої мети у життя. Мети, яка може змінити все – економіку, промисловість, суспільно-політичне життя, екологію. Цей проект може вирішити велике коло питань. Соціальне підприємництво робить великий вклад у майбутнє, тож не варто чекати результатів тут і зараз.

Наразі ми встановлюємо контейнери для сміття в офісах, школах, інших закладах, вивозимо зібрану вторсировину та забезпечуємо її переробку власними силами чи за допомогою партнерів. Таким чином люде не просто сортують сміття у себе в офісах чи вдома, але роблять це максимально зручно й мають змогу побачити фінальний продукт – якийсь новий виріб, виготовлений із використаного ними пластику або паперу. Звичайно, вести такий проект непросто, бо він потребує зусиль, часу, накладає певну відповідальність та навантаження. Іноді здається, що він не буде успішним й, можливо, треба буде вчасно зупинитися. Але той факт, що проект досі існує, доводить зовсім протилежне. Тож, як не розчаруватися у соціальних ідеях? На це питання у мене є три прості відповіді.

Перша: беріть на себе відповідальність

Вам варто зачаруватися чимось. Це зачарування матиме відтінок ідеалістичного бачення, можливо, трохи наївного. Але саме ідеалізм дозволить вам захопитися такими речами, як соціальне підприємництво, й надалі рухатися у цьому напрямку. Я неодноразово брався за невеличкі справи, у яких сам покладав на себе відповідальність. Наприклад, у 8-му класі я розробив комп’ютерну гру  разом із командою однодумців. Для мене це був досвід керівника, який має нести відповідальність перед людьми, що разом зі мною створюють продукт.

Коли я запустив свій канал на YouTube, я с почав спілкуватися зі своєю аудиторією й взяв відповідальність перед нею, пообіцявши, що надаватиму їй певні відеопродукти.

У 10-му класі я на волонтерських засадах став адміністратором групи одного великого україномовного YouTube-каналу у соцмережах. Це також був досвід відповідальності перед людьми, які ведуть чи/та дивляться цей канал, а ще це був хороший досвід праці із соцмережами. Я навчився шукати цільову аудиторію, аналізувати алгоритми, й досі використовую ці знання.

Тож, беріть на себе відповідальність. Навіть невеличкі проекти, які, можливо, не приноситимуть користь широкому колу людей, можуть стати гарним досвідом саме для вас. Відповідальність перед суспільством – це, власне, те заради чого й було створене соціальне підприємництво. Це та діяльність, яка покликана змінити якість життя на краще. Є підприємства, які надають роботу людям із інвалідністю, є такі компанії, які частину прибутку віддають на благодійність, є підприємства, які за допомогою своєї діяльності покращують стан навколишнього середовища, як от «Зелена Коробка». Така діяльність не завжди є прибутковою, але все ж таки на цьому теж можна заробити. Наприклад, у Львові є мережа пекарень «Горіховий дім«, яка 40% прибутку перераховують на підтримку притулку для жінок, що втратили власне житло.

Друга: дозвольте іншим людям вас знайти

Отже, не маючи прибутків, слід використовувати інші ресурси. Які саме? Дозвольте іншим людям вас знайти. Бо часто люди зациклюються на проектах та не говорять аудиторії про свої потреби. Я не стояв би зараз тут, якби рік тому не відреагував на повідомлення у месенджері про проведення тренінгу й не відвідав його. На тому заході я дізнався про різні екологічні ініціативи та інновації. Саме це й підштовхнуло мене розпочати власну діяльність.

Згодом, коли я організовував екофестиваль в УКУ, ми із командою витратили багато часу на пошук партнерів. І от у день фестивалю я побачив на стоянці великий автобус, із якого вийшов чоловік й сказав, що він – виробник меду і йому було б цікаво прийняти учать у фесті, але він не зміг зареєструватися, як учасник, отже просто приїхав подивитися. Я збагнув, що ми банально не подали інформацію про те, що шукаємо виробників-продавців для свого заходу. Із цього я зробив висновок, що треба не просто мовчки йти до своєї мети, а оголошувати про свої потреби, запрошувати доєднуватися інших людей і робити це у різних формах.

Третя: шукайте собі друзів, а не конкурентів

Коли я вступив до університету, то мене зацікавила діяльність двох організацій, які мали екологічне спрямування, й я розгубився: до якої йти? Чому вони не об’єднаються? Адже різні проекти, які роблять різні люди, дуже часто можуть мати в основі спільну мету.

В Україні багато екоорганізацій, зациклених на своїх містах, й часто вони просто не знають про існування одна одної. Тому необхідна комунікаційна платформа, як от у Івано-Франківську. Я маю на увазі платформу соціальних ініціатив та соціальних бізнесів, які функціонують разом та існують один задля одного. Яскравий приклад – ресторан «Урбан спейс», який 80% прибутків перетворює на соціальні гранти. Податися на грант ви можете зі своїм проектом. Це може бути будь-яка ініціатива із соціальною складовою – від реставрації віконних рам у будинках до проведення фестивалів. Такий відповідальний підхід до життя міста дозволяє впливати та змінювати глобальні речі. І це є хорошим прикладом, як має працювати соціальне підприємництво.

Тож не зациклюйтеся. Шукайте собі друзів, а не конкурентів, бо маючи спільну соціальну мету, ви побачите, як слово «конкуренти» миттєво перетвориться на слово «друзі».  Тому що ідеї мають об’єднувати, а не спонукати до конкуренції. Беріть на себе відповідальність – це корисно для вас і для суспільства.

Підготувала Іра Керст

Фото: ekonomika+

— Читайте також: Музична грамота: 8 мобільних додатків, які навчать дітей грати

Мы в Facebook