Онлайн-бізнес самотужки: 11 порад для підприємців-початківців

Чи можливо розпочати бізнес з нуля, не вкладаючи грошей, а лише маючи під рукою ноутбук, камеру та інтернет? Так, можливо! Як розкрутити свій влог на YouTube, розробити авторську програму викладання італійської та й при цьому подорожувати, розповість Ольга Булдіна, засновниця курсів primalezione.com.

Авантюрний переїзд до Італії

Почалося все з того, що ми з чоловіком одного дня подумали, що добре було б спробувати подорожувати світом, побачити, як живуть в інших країнах. Ми багато про це говорили, розмірковували, а потім оговталися, що минули три роки, а ми й досі вдома! Отже, ми дали собі трохи часу на те, щоб дізнатися всі деталі про життя за кордоном, визначитися, куди саме ми вирушимо, врешті обрали Італію. Записалися на мовні курси, вчилися там два місяці, а потім продали все, що у нас було, а мали ми лише автівку, та й виїхали! Це була чиста авантюра.

Ми й досі так робимо: буквально за тиждень ми можемо швиденько зібратися та поїхати будь-куди. Бо коли я дуже довго думаю над якимось питанням, то мозок починає працювати проти мене, він знаходить усілякі відмовки, сумнівається. А щойно з’являється зернятко сумніву, то стається так ніби у фільмі «Початок» із Леонардо Ді Капріо, пам’ятаєте, коли він уві сні людині підкладав якусь ідею або якийсь сумнів? Отак і зі мною.

Де вчитися мові — в Україні чи в Італії

Отже, італійську нам довелося вчити в Італії. Там є безкоштовні заклади для іноземців, де допомагають асимілювати, вчать мові. Ми ходили на заняття, й спочатку все було добре, але згодом я зрозуміла, що мені треба займатися окремо. Справа в тому, що групи були великими, рівень знань у людей різний, і виходило так, що хтось швидко схоплює, а хтось ні. Я схоплюю швидко, тому розуміла, що час працює проти мене, поки я вчуся із тими, хто від мене відстає. І я почала самотужки вивчати італійську вдома.

Тим часом чоловік знайшов роботу, ми якось зачепилися, роздивилися все навкруги і просто закохалася в Італію. І домовились, що стовідсотково будемо жити тут, а ще вирішили вступити до вишу. Я вступила до Пізанського університету, і от саме тоді розпочався мовний зліт, тому що в університеті ти завжди знаходишся у італомовному середовищі, аналізуєш, читаєш, пишеш, — в тебе немає іншого виходу, окрім як спілкуватися італійською!

Мовний волонтер

Щодо моїх курсів, почну з далеку. В Україні, як я вже казала, ми витратили два місяці на те, щоб трохи вивчити мову, але ті курси не дали нам жодної користі. Ми із викладачем не змогли знайти порозуміння, намагалися вчитися самі, та нічого путнього не виходило. Коли я сама почала викладати, то враховувала усі помилки того викладача, у якого навчалась спочатку — його приклад для мене став таким яскравим, що запам’ятався на все життя, і я зрозуміла, як не треба робити.

А от в Італії ми одразу натрапили на класних педагогів — свою першу викладачку я й досі маю за приклад. Взагалі, в Італії багато талановитих викладачів. Я через те завжди хотіла з ними працювати, просилася у помічники. Я навіть записалася волонтером до школи для того, щоб просто бути із ними поруч і переймати їх стиль спілкування, навчатися у них.

Бізнес без усілякого плану

Ідея розробити власні курси виникла тоді, коли я почала думати, яким чином мені налагодити пасивний дохід, бо чоловік працював, а я сиділа сама вдома і ніяк не могла впоратися із цією італійською мовою. І я подумала, як же мені організуватися? Тож прочитала в інтернеті, що треба завести блог або дати якусь публічну обіцянку. Я вирішила, що буду писати блог, буду постити у соцмережах про те, як я вчуся. І блог почали читати люди, їм подобалися мої поради, щодо вивчення італійської. І потім я подумала, що можу писати лайфхаки й для початківців, тим паче що люди вже почали мене просити про це. А потім я подумала, що на цьому можна ще й заробити. Отак і виникла думка про курси, але як їх робити я не знала. І просто почала гуглити, читала статті просунутих влогерів, проте багато чого навчилася на практиці. Я і зараз продовжую вчитися онлайн-бізнесу, бо мені ще далеко до ідеалу. Хоча курси існують три роки, ми тільки зараз усвідомлюємо, що це бізнес: починаємо аналізувати, який є приріст, рахувати, розподіляти прибутки. Раніше я про це й не думала, бо для мене це було просто хобі, а зараз воно переросло у щось більше.

Праця активна, дохід пасивний

Півроку я вела блог, він став популярним, і я вирішила робити влог. Я думала, що все тут просто: я запишу на відео уроки, викладу їх на YouTube, і все це буде автоматично працювати і приносити дохід. Тоді я не уявляла, скільки роботи це потребує. Більше того, спочатку я боялася камери і робила записи через силу. Щоб подолати цю проблему, влаштувала собі челендж на 30 днів — чоловік мене знімав просто на телефон, а я говорила будь що, аби тільки звикнути. Під час перших спроб мене трусило, але десь на 15-й день мені вже стало легше, а на 30-й я почувалася, ніби риба у воді.

Отже на початку проекту ми працювали дуже багато, за тиждень знімали 5 відео, щоб із понеділка по п’ятницю у нас виходили нові випуски, плюс ми самі наповнювали соцмережі, вели блог. Ми працювали 12 годин на добу і коли вирішили, що вже можна набрати студентів, продавати їм курси, то одразу набрали людей і кошти почали надходити одразу.

Бути винахідником

Популярність курсів я пояснюю просто: ми зайняли таку нішу, яка зовсім була порожньою на той час (мова йде про 2014 рік). Освіта українською мовою, український інтернет загалом не були розвинені так, як сьогодні. Протягом 2017 року я бачу, що український інтернет починає рухатися, люди проявляють активність більш-менш. Пошукавши у мережі та не знайшовши аналогів, я зрозуміла, що буду робити відео, пошукові запити саме українською, тоді ми швидко вийдемо в органічну видачу. І от зараз, якщо ви будете гуглити українською мовою «італійська»,  «вивчити італійську», «онлайн-уроки італійської», то ви знайдете на першій сторінці наші статті і відео.

Якщо казати про вкладання грошей у розвиток, то рекламу вперше ми зробили влітку 2017 року — через три роки існування. І зараз будемо активніше цим займатися, тому що команда викладачів росте, нам потрібно розвиватися, платити зарплати, відповідно, і продавати більше. Але коли ми розпочинали і були зеленим стартапом, то грошей на рекламу не вистачало, ми набирали аудиторію через соціальні мережі. Тому були там дуже активні.

Поради початківцям

1. Треба бути терплячим та не здаватися у жодному разі. Траплялося так, ми записували відео три години, а потім вдома виявляється, що звук не записався. Ми сварилися, але знову йшли і переписували. Так, іноді доводиться переступати через себе, але в цьому і є зріст особистих якостей — терпіння, професійності і бажання вчитися.

2. Якщо у вас немає грошей, щоб інвестувати, то перші півроку доведеться працювати безкоштовно і працювати реально, бо це не відпочинок.

3. Розібратися із тим, як працює YouTube, соціальні мережі, вивчити ази копірайтингу, digital-маркетингу. Тут нічого складного нема, бо вся інформація є в інтернеті.

4. Коли почнете заробляти, то намагайтеся якомога більше вкладати в рекламу, щоб проект якнайшвидше розвивався.

5. Долучайте однодумців, бо самим дуже важко. Це можуть бути рідні, друзі, знайомі. Спочатку вони допомагатимуть як волонтери, а згодом ви зможете оплачувати їх роботу.

6. Відслідковуйте тих, хто робить щось подібне до вас. Нам пощастило, тому що майже не було конкурентів, але конкуренти — то теж плюс, бо вони спонукають до розвитку.

7. Чітко позиціонуйте себе. Ми викладаємо виключно українською, це наша фішка. Так, нам радили викладати російською, щоб розширити аудиторію та більше заробляти. Але для нас це не варіант, бо я вважаю, що маю робити якийсь внесок у розвиток української культури. Тим паче що спільнота українців в Італії трохи «радикальна», — там вважають, що якщо ти з України, то маєш говорити українською, а якщо ти говориш російською, то тобі не довірятимуть.

8. Піклуйтесь про свою аудиторію. Наприклад, у нас 70% студентства становлять жінки. Це й не дивно, бо вони вивчають мову з трьох причин: вона їм подобається, вони збираються вийти заміж за італійців, вони їдуть до Італії працювати. І тільки 30% — чоловіки. Із них половина — це семінаристи, які вивчають богослів’я і які збираються вчитися в Італії. Отже наша аудиторія визначає культуру викладання, — ми не можемо дозволити собі чогось зайвого.

9. Враховуйте помилки інших. Я вже згадувала українського викладача мовних курсів, із яким відносини не склалися. Справа була в тому, що я дуже допитлива людина. Коли я почала докопуватися до істини у якихось питаннях, він нервував, не мав, що відповісти, а потім просто почав на мені зриватися й казати неприємні речі. Коли серед наших студентів трапляються такі самі люди, я пояснюю викладачам, що вони нормальні, що вони мають право ставити питання й отримувати відповіді. Бо я розумію, чому вони так чинять, адже сама така.

10. Розробіть власний метод. Це не складно: я просто взяла все найкраще від італійських викладачів, всі ті методи, які спрацьовували зі мною та з моїм чоловіком, поєднала, додала інтерактивних цікавинок. Припустимо, у нас є таке творче завдання: треба зробити переказ якогось тексту, враховуючи вивчену граматику. Для цього потрібно записати себе на відео і цей кліп надіслати вчителю. Людина навчається, відточує вимову, вчиться працювати із відео.

11. Обов’язково плануйте свій день і хоча б тиждень. Наприклад, я щодня роблю пост у соцмережах та викладаю одне фото в Instagram, я завжди присутня онлайн, готова відповісти на будь-які питання користувачів, надати інформацію. Подобається чи ні, хочу я чи ні, я маю це робити. Коли ви чітко розплануєте роботу, то почуватиметеся впевненіше. А ще це дозволяє працювати під час подорожей. Ось мені для роботи потрібні лише ноутбук, камера, інтернет. А коли ще є стіл, тоді все просто супер!

Записала Іра Керст. Фото із власного архіву Ольги Булдіної

— Читайте також: Не сгорая: Как топ-менеджеру сохранить мотивацию