Пенсії 2.0: Які ризики акумулює накопичувальна система

Розповідає експерт Центру соціальних та трудових досліджень Віталій Дудін

З нового 2019 року Уряд України планує запровадити нову пенсійну систему — накопичувальну. Що про це слід знати, розповідає Віталій Дудін, експерт Центру соціальних та трудових досліджень.

Звична нам українська пенсійна система є доволі складним і заплутаним феноменом. Велика кількість нормативно-правових актів та їх постійне оновлення викличуть значно більше питань, аніж відповідей, у того, хто вирішить докопатись до правди. Проте накопичувальна пенсійна система є явищем ще більш заплутаним і складним. Аби зрозуміти, який розмір пенсії ви матимете із введенням обов’язкового другого рівня пенсійної системи, слід бути фахівцем із соціального забезпечення, страхування, а головне – фінансів та фондового ринку.

Гарантії, яких замало

Накопичувальна система вже зі своєї назви передбачає, що кошти у ній мають зростати. Але це залежить від низки умов. Суть полягає у тому, що кошти накопичувальної системи будуть використовуватись компаніями з управління активів, котрі інвестуватимуть кошти у різні фінансові оборудки. Від того, наскільки майстерно вони це робитимуть, визначатиметься і розмір пенсії на індивідуальному накопичувальному рахунку. Проте законодавець передбачив, що дохід може мати від’ємну позначку, скажімо, внаслідок негативної кон’юнктури на фінансовому ринку або ж через бездарність відібраної на конкурсі компанії з управління активами. Введення такої системи створює ризик шахрайства. На це вказують, зокрема, експерти Національного інституту стратегічних досліджень.

Солідарна пенсійна система хоча б залежить від чітких параметрів – розміру та тривалості відрахувань. Накопичувальна система ж залежить від куди більш суб’єктивних факторів.
Скептичний прогноз полягає у наступному: особи, віком молодше 35 років, відраховуватимуть відсотки від свого заробітку до накопичувального фонду (2%, а згодом 7%). Потім через інфляцію чи невдалі операції з коштами накопичувальна частина просто «згорить», вказують експерти. Гарантій виплати коштів, рівноцінних сплаченим, не існує. Враховуючи, що фінансування Накопичувального пенсійного фонду буде здійснюватись за рахунок зменшення відрахувань до солідарної системи, то ПФУ може стикнутись з проблемою дефіциту. Можливо, це ще більше знеохотить працівників до оформлення трудових відносин. Справжньою проблемою може бути повернення назад до солідарної системи після того, як накопичувальна система збанкрутує.

Позитивних прикладів у світі — обмаль

Чи зможе держава запобігати маніпуляціям компаній з управлінням активами? Навряд чи Україну можна віднести до держав з налагодженими механізмами нагляду й регулювання. Навіть афери у «ПриватБанку» тривалий час були непомічені для регуляторів і лише зараз процес у Лондонському суді справедливості відкриває перед нами яскраві факти зловживань по виведенню коштів.

Словом, ризики оцінюються як високі. І це не тому, що український закон виписаний погано. Позитивних прикладів у світі обмаль. Відмовилась від переходу на повністю накопичувальну систему Чилі ціною страшенних соціальних потрясінь. Свій скепсис висловила навіть така інституція, як МВФ, адже це може спровокувати чергову хвилю фінансової нестабільності. Як такий фондовий ринок з чіткими правилами у нас відсутній. Безперечно, можна знайти і позитивні приклади використання накопичувальної системи. На першому місці згадується США та інші розвинені країни. Пенсійні кошти використовуються для позик, вкладаються у будівництво і т.д. Але підходи до нагляду у фінансовій сфері, які реалізуються Федеральною резервною системою, непорівнювані з інституційною спроможністю держави. Хоча різниця пояснюється не лише виною держави.

Дається взнаки і вищий демократизм при управління системами, про який залишається мріяти вітчизняним профспілкам. Навіть у таких розвинених системах як американська дослідники звертають увагу на певні проблеми. Відчутнішими стають суперечності між менеджерами накопичувальних фондів та власниками рахунків. Управлінські компанії дбають про свою прибутковість передусім, а не про благо застрахованих осіб. Недоліком може бути й поглиблення розриву поміж отримувачів пенсії (зокрема, накопичувальні пенсії не долають ґендерного розриву).

Експерименти вдалі та не дуже

Експеримент із запровадженням накопичувальних пенсій не віщує нічого хорошого. Так, саме слово «експеримент» хочеться використати у цьому контексті. Нагадаю, що введення накопичувальної пенсійної раніше пов’язувалось з досягненням бездефіцитності ПФУ. Зараз же було вирішено запроваджувати пенсійну систему другого рівня просто з визначеної законом дати. Виникає риторичне запитання: чому громадяни не укладали добровільно договори з приватними структурами для збільшення своїх пенсій? Тому що жодної довіри до цих структур у наших умовах немає.

Впроваджується ця система лише з однієї причини – це фактично єдина реформа, яка поки ще не впроваджувалась нашими законодавцями. Хоча є ще більш банальні речі, які наша влада досі не спробувала. Проте вони полягатимуть у зміні неоліберального курсу, який понад усе ставить інтереси бізнесу. Україна мала б посилити боротьбу з тіньовою зайнятістю, аніж наражати українців на нову небезпеку (у цьому, до речі, нам бажає допомогти МОП). Мало б ставитись питання, як залучити кошти з офшорів до бюджету України (цьому обіцяв сприяти МВФ). Проте замість цього нас чекає вир непередбачуваних подій.

Дізнатися більше про цінність і важливість різноманітності (diversity) та її вплив на ефективність бізнесу ви зможете під час Business Wisdom Summit, який відбудеться у Києві 27-28 вересня за адресою: концерт-хол «Атлас», вул. Січових Стрільців, 37-41.

— Читайте також: Біг на місці: Концепція Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року

Мы в Facebook