WoMo-книга: Персеполіс

Культовий графічний роман тепер і українською

Іран, середина 1970-х. Шестирічна Маржан Сатрапі читає книжки про Маркса та Декарта, мріє стати першою жінкою-пророком і навіть пише власну священну збірку правил. Одне з них, наприклад, говорить: «Жодна бабуся не повинна хворіти». За кілька років в Ірані станеться Ісламська революція, а згодом розпочнеться багаторічна війна з Іраком. Маржан вдягне чорну хустину, ходитиме до школи окремо від хлопців та дізнається, як це — втратити близьких родичів і кращих друзів. Мине ще два десятки років, і вже доросла Маржан намалює про своє дорослішання комікс. Він отримає назву «Персеполіс» і розійдеться півторамільйонним накладом по всьому світу. Цієї осені, в 40-ву річницю Ісламської революції, Маржан розповість свою історію українською – чотири томи «Персеполісу» вийдуть під однією обкладинкою у видавництві «Видавництво».

«В мене була ідея зробити комікс для підлітків, ‒ пригадує Сатрапі. ‒ Та потім я прочитала «Маус» Арта Шпігельмана». Культовий графічний роман про Голокост очима однієї єврейської родини змусив її інакше подивитися на те, що являє  собою комікс: «Я знала, що хотіла малювати, я знала, що хотіла писати, а потім зрозуміла, що через комікс я можу виразити себе. І це було наче одкровення».

Чотиритомна оповідь охоплює 16 років її життя: навчання у школі, вимушений переїзд до Австрії, розлуку з батьками та повернення до Ірану. Разом із місцем проживання змінюється й сама Маржан: ось вона викурює першу цигарку, трусить волоссям під Iron Maiden, товаришує з анархістами, зустрічає перше кохання, експериментує із зовнішністю, розчаровується у власних ідеалах, переживає зраду, стидається власного походження та зрештою приймає себе такою, якою є. Незмінною весь цей час залишається тільки жага до свободи.

«Єдина людина, яка не дає тобі бути вільним, це ти сам. Ніхто не може забрати твою свободу. Я жила в диктатурі, тож я знаю, про що кажу», ‒ стверджувала Сатрапі кілька років тому в розмові з Еммою Вотсон. Народжена у вільному Ірані, Маржан так і не змогла призвичаїтися до нових порядків ісламської держави. В середині 90-х вона переїхала до Франції, де живе й понині.

За сім років після першої публікації «Персеполісу» разом із французькими художником Венсаном Паронно Маржан Сатрапі екранізувала історію свого життя. Однойменний анімаційний фільм отримав приз журі Канського кінофестивалю, премію «Сезар», а також номінувався на «Золотий глобус» і «Оскар».

На сьогодні «Персеполіс» перекладений більш ніж 20 мовами, в світі продано понад 1,5 мільйони його примірників, а впливовий американський журнал Newsweek включив його до десятки найкращих художніх творів 2000-х. Українською мовою книга з’явиться у продажу вже 5 вересня. Наразі на сайті видавництва «Видавництво» доступне її передзамовлення. До 1 серпня «Персеполіс» можна придбати зі знижкою та отримати в подарунок значок із зображенням юної Маржан.

Ілля Стронговський, співзасновник видавництва «Видавництво»

У наші плани книжка потрапила ще на початку минулого року, коли ми шукали з чого би почати планований вихід у нішу коміксів. А восени 2017-го ми вже сконтактували з агенткою Маржан Сатрапі. Коли йдеться про бестселери, продані мільйонами примірників, доводиться окремо переконувати правовласників у тому, що ми достойні представляти того чи іншого автора в Україні. Кожному титулу, який ми анонсуємо, передують місяці напружених перемовин, і «Персеполіс» тут не виняток.

Щойно нам підтвердили, що права за нами, ми взялися за підготовку – замовили в Кирила Ткачова шрифт спеціально під комікси, домовилися з Оксаною Макаровою про переклад, а з Генадієм Шпаком про редактуру. Микола Леонович готував графічні матеріали до верстки, а тоді вже робота велася багатопотоково всім колективом. Віктор Харик допоміг мені із летерингом назви коміксу і нас була ласкава підтримати Програма сприяння видавничій справі «Сковорода» Посольства Франції в Україні та Французького інституту в Україні. Станом на кінець липня завершується верстка книжки і тому, перед поданням в типографію, ми оголосили передзамовлення. А щоби зробити чекання особливим, крім зниженої ціни, на передзамовників чекатиме ще й ексклюзивний емалевий значок.

Розказана в «Персеполісі» історія піднімає теми, які мені дуже важливо бачити проговореними. Ми небагато знаємо про історію Сходу, Близького чи Далекого, але монархія, революції, зачарування і розчарування, порушення прав людини і наполеглива боротьба з цим – все це знайоме і близьке нам. Просто в Ірані відбувся унікальний злам від прозахідного суспільства до керованого ісламським правом, і біографічний репортаж Маржан, яка особисто пережила всі ці обмеження в правах, – безцінний матеріал. Там наочно показано, чого вдалося досягти боротьбою за права людини і як воно було втрачене. Окремо зауважу про оптику східного сприйняття Заходу, різницю між Заходом уявним і реальним, — це теж знайомо і нам.

Сто років тому, завдяки зусиллям, боротьбі та жертвам британських суфражисток, жінки здобули право голосу. Ми узвичаєні думати, що всі права вже здобуті й боротися нема за що. Проте в Саудівській Аравії жінки отримали право голосувати та бути обраними лише 2015 року. В Україні досі не ратифікована Стамбульська конвенція, яка би законодавчо запобігала насильству по відношенню до жінок і домашньому насильству, бо в нас є громадська організація «Рада церков» і вона проти. «Персеполіс» для мене це, насамперед, історія про те, що не можна вважати цивілізаційні досягнення непорушними, що виборене легко втратити і чому боротися все одно треба. А ще там багато прекрасного та специфічного гумору, який зарадить і найтемнішої ночі.

‒ Читайте також: «Видавництво» на двох: Хто в Україні видає «непопулярну» літературу

Мы в Facebook