Три виміри сексу: злягання, ерос та соціальні табу

Як я писала раніше, статевий потяг на фоні прив’язаності та закоханості виглядає ясним та зрозумілим: хочу сексу, знаходжу згодного – і вуаля. Але у людей, як завжди все не так просто, бо ми займаємось сексом не лише для розмноження, а ще й для задоволення. Ба більше, на відміну від тих небагатьох тварин, які теж отримують задоволення від сексу, ми єдині істоти (поки не доведено протилежного), які вміють фантазувати про секс, або наділені еротизмом.

Біологічне. Хотіти чи не хотіти. Чи це питання?

Дослідники пишуть, що сексуальне бажання не є наслідком нестачі, як то голод чи спрага, внаслідок відсутності їжі чи води. До того ж у людей на сексуальний потяг витрачається багато енергії, набагато більше ніж у тварин. Бо люди готові до спарювання в будь-який момент, тоді як тварини лише в обмежений період часу. Сексуальну готовність потрібно постійно підтримувати й ці потужні енергетичні інвестиції навіть вченим важко пояснити. Може ми таки створені для сексу й задоволення?

Сексуальне збудження запускає в організмі яскраві та енергозатратні процеси – підіймається тиск, швидше б’ється серце, у чоловіків виникає ерекція, у жінок – вазоконгестія (а саме набрякання статевих органів). За збудження відповідають естрадіол (у жінок) і тестостерон (здебільшого у чоловіків), котрі буквально фізично впливають на те якими ми бачимо потенційних партнерів по сексу та чи бачимо їх взагалі. Отже, те, як тіло справляється із гормонами: виробляє, транспортує та засвоює, визначає й те наскільки сильно чи швидко ми збуджуємось, чи здатні утримувати увагу на привабливих об’єктах та взагалі чи вмотивовані шукати сексуального контакту. Комусь через генетичні особливості потрібно більше часу на те, щоби збудитись, декому сильніші соціальні стимули, аби дійти оргазму. Є люди, яким секс як такий і не потрібний через низький рівень гормонів.

Попри те, що тестостерон більшою мірою виробляється у чоловіків (10 мг на добу, в той час, як у жінок 0,4) дослідники вважають його ключовим для сексуального збудження в обох статей. Наприклад, у дослідженні жінки, що отримали дозу тестостерону впродовж наступних чотирьох годин відчували підвищену хіть та реагували збудженням на еротичні відео. Згідно з іншими дослідженнями підвищений тестостерон допомагав чоловікам довше утримувати увагу на об’єкті, який приваблював та когнітивних здатностях взаємодіяти з ним. Також відомо, що на сексуальні уподобання жінок впливає день менструального циклу. Наприклад, в першій половині циклу (до овуляції) жінкам подобаються більш маскулінні риси партнера, а в другій – фемінні.

Психологічне. Секс проти Ероса

Попри потужну фізіологічну складову, яка буквально кидає в обійми привабливої нам людини або навпаки робить байдужими, психологічні аспекти можуть посилити її ефект, або зіпсувати всю малину. Як я вже писала раніше, на відміну від решти ссавців у людей секс чітко не пов’язаний із партнерськими стосунками — у нас може бути секс без стосунків чи стосунки без сексу. Проте лише люди можуть перетворювати простий сексуальний потяг на складне і химерне бажання, прикрашене візуальними образами та епітетами. Лише люди вміють отримувати задоволення від очікування сексу. На думку філософів Фердинанда Фелмана та Ребеки Волш (Ferdinand Fellmann, Rebecca Walsh) здатність людини насолоджуватись, очікуючи задоволення, перетворює секс із простого акту продовження роду на творчість. А фізіологічну сексуальність – на еротизм. І це дарує людству неймовірну енергію, що народжується всередині нас.

Зокрема Темі Нельсон, сексологиня та психотерапевтка, наводить результати дослідження, які показують, що деякі жінки, і це перевіряли за допомогою МРТ, здатні за допомогою своєї уяви “надумати оргазм” (think off) без жодної фізичної стимуляції. Отже, наша психіка, разом із фізіологією, може дарувати ще більше задоволення.

Проте, як у будь-чого хорошого, у потужної психіки є зворотна сторона – відсутність психологічного настрою знижує спроможність збуджуватись та заважає отримати фізичне задоволення. Наприклад розфокусованість уваги через невпевненість у собі чи тривогу може завадити збудженню, чи оргазму. Так за словами Розмарі Бассон, клінічної професорки програми сексуальної медицини Університету Британської Колумбії, жінкам потрібно відчувати емоційну безпеку, щоб відчути сексуальне бажання. В той час, як Сью Джонсон, засновниця методу емоційно фокусована терапія для пар, за допомогою досліджень відмітила – чоловікам, навпаки, саме секс з бажаною партнеркою потрібний аби відчувати емоційну безпеку.

Окрім того, Темі Нельсон пише про те, що у жінок, зокрема, на оргазм впливає три фактори: анатомічний (де розташований клітор, як він функціонує, чи чутливий до подразників), психологічний (чи жінка бачить себе привабливою, бажаною), соціальний (як жінка ставиться до сексу).

Соціальне. Навчайся та перевчайся

Не буду вас грузити принципом Фішера чи не менш цікавою гіпотезою “сексуального сина” (sexy son) – спробами пояснити як же відбувається відбір партнера для розмноження серед інших, але раджу почитати в мережі. Проте скажу, що впродовж розвитку людства, ми віддалились від інстинктивних принципів залицяння характерних для тварин (хоча деякі зберегли — наприклад подарунки чи яскравий вигляд). Адже тварини, коли залицяються, агресію (побороти конкурентів) та ніжність (поруч із обраною) виявляють по черзі. Ми ж, упадаючи за коханими, можемо відчувати ніжність та агресію водночас, що призводить до внутрішнього конфлікту. Для того, щоби упорядкувати ці протилежні імпульси, на думку Фердинанда Фелмана та Ребеки Волш і виникла культура – зі своїми нормами та запобіжниками. Вона за допомогою научіння формує нашу сексуальну поведінку (або намагається) і скеровує нашу агресивну енергію у щось конструктивне (якщо виходить).

Історично, в західній культурні більшу сексуальну розкутість дозволяли чоловікам і суворо ставились до пошуків насолоди жінкою. Тому жінки, чий чиє задоволення, як ми бачили вище, багато в чому залежить від соціального досвіду та психологічного налаштування, на жаль досить часто можуть стикатись із низьким лібідо. Деякі із подвійних стандартів збереглись і до сьогодні. Так ще років 10 тому контент-аналіз американських популярних ТБ-шоу показував, що для героїнь, які ініціювали секс було більше негативних наслідків – соціальних та емоційних, ніж якби це зробили чоловіки. Не тільки популярне телебачення, але й просвітні фільми статевого виховання, що їх створювали у США з 1990 по 2000 рік, заохочували жіночу пасивність і обережність. Актуальні огляди українських програм із секспросвіти говорять, що в Україні нарешті настали кращі часи і жінок більше не соромлять у проявах сексуальності, хоча деякі з програм й досі виглядають дуже застарілими та стереотипними.

Однак ми з вами зростали в інших культурних умовах, коли про секс говорили мало, й жінок вчили що важливіше сім’я, а не секс. Соціальні настанови, які ми чули впродовж життя, впливають на наше суб’єктивне сприйняття сексу і на його якість. Тому, якщо ми хочемо отримувати задоволення, гарантоване нам природою і гормонами, доводиться уже в дорослому віці свідомо перевчатись сприймати своє тіло, секс, сексуальний потяг та збудження.

Ось ще цікаве дослідження. Жінкам запропонували подивитись еротичні відео створені жінками та чоловіками. Про що учасниці експерименту не знали. Коли піддослідні ділились своїми враженнями, то повідомляли про більше збудження від роликів зроблених жінками, і менше від таких же зроблених чоловіками. Проаналізувавши різницю в роликах, дослідники побачили, що ролики, створені чоловіками зосереджувались на сексі з проникненням, а жіночі – на прелюдії. Можливо саме це викликало різницю у сприйнятті. Найцікавішим, як на мене, в дослідженні виявилось те, що науковці зафіксували однакову фізіологічну реакцію тіла жінок на ролики від чоловіків та від жінок. Проте психічна реакція суттєво різнилась. Окрім відсутності бажаної для жінок прелюдії в роликах чоловіків, в них, схоже, було дещо, що викликало в жінках відразу, сором, провину. Можливо це пов’язано із тим, що у роликах, зроблених чоловіками жінки бачили більше соціально неприйнятного, табуйованого для жінок контенту. Виходить що соціальний вплив (научіння) розсинхронізовував їхні фізіологічні (вони збуджувались фізично) та психологічні реакції (але не хотіли сексу).

Висновки

Ми маємо потужні біологічні механізми, котрі провокують нас прагнути сексу (з поправкою на генетичні особливості). І не менш потужну психічну здатність фантазувати, уявляти, відкладати задоволення та мотивувати себе до завоювання бажаного партнера. Та третя складова – соціальний досвід, научіння впродовж життя, може вносити свої корективи у те, як ми сприймаємо себе у сексі, партнера та й сам процес. Це може принести більше задоволення, а може зменшити його. Та на щастя, це можна міняти завдяки самоосмисленню та розмовам – з секстерапевтом, психологом та навіть просто подругами.

В наступному матеріалі поговоримо про прив’язаність та її вплив на сексуальне життя – у парі, чи поза нею.

Почитати:

• Women, It’s Time to Claim Your Right to Pleasure
• 7 Easy Tips to Help You Get the Sex You Want
• Sharing Your Fantasies Can Bring You Closer Together

Подивитись:

• The New Frontier of Sex & Intimacy | Dr Sue Johnson
• The New Monogamy | Tammy Nelson

В статті використані матеріали із досліджень:

• From Sexuality to Eroticism: The Making of the Human Mind
• Sex Differences in Response to Visual Sexual Stimuli: A Review