Бобри і діти: Як з вашого хоббі може «випадково» народитися новий проект

Квест, навчання і справа всього життя водночас

Приблизно рік тому на різних зустрічах, форумах, вечірках мене почали представляти так: «Це Оля, у неї є Боброквест». Згадування про бобрів всіх спершу легко шокувало, але потім я швидко пояснювала, що це таке, і до чого тут бобри. Так кількамісячний хоббі-проект блискавично переміг весь мій 15-річний досвід маркетолога і піарника. Тому що коли мова про бобрів, куди вже тут до серйозних економічних чи репутаційних тематик. З іншого боку, я дуже рада, що в моєму житті з’явилися ці кумедні звірятка. Тому що мені цей проект дозволяє робити корисну для суспільства справу, а також займатися саме тим, що люблю, і тим, що, здається, непогано виходить.

Як усе почалось

Насправді все почалося років п’ять тому, коли ми з чоловіком самостійно підготували і провели п’ятий день народження старшої доньки. У нас була велика територія турбази і  колектив активних дітлахів. Ми знали, що саме подобається доньці, а також мали цілу купу інтуїтивних ідей. Свято пройшло чудово, діти бігали на свіжому повітрі, шукали підказки, розв’язували загадки, складали слова і вирішували ребуси. Не пригадаю вже усіх етапів і завдань, але коли вони знайшли фінальну точку маршруту, де на всіх чекали подарунки, то рівень щастя як в учасників, так і у ведучих просто зашкалював. З того часу кожного року дочка замовляє мені новий квест. Свій десятий день народження вона присвятила тематиці фей і чарівників і активно розробляла сценарій разом зі мною. До цього ми проводили для неї прем’єрні квести про Сонячну систему та за мотивами популярної гри Subway Surfers.

По суті, на будь-який інтерес дитини можна відреагувати по-різному. Можна придбати книжку на тему, що її цікавить. Можна знайти і подивитися відео. А можна придумати тематичний квест і дати малим можливість самостійно знайти, додумати, вирішити, протестувати будь-яку інформацію. Якщо вірити численним тренінгам на тему «learning how to learn» (навчитися, як треба вчитися), то саме такий, максимально практичний і самостійний спосіб сприйняття інформації є найбільш ефективним.

Бобряча робота

Звідки ж все-таки взялися саме бобри? Якось весною ми гуляли біля озера на Позняках. Діти побачили якесь дивне, підгризене дерево. За ним ще і ще одне. За прогулянку ми нарахували більше 20 погризених дерев. Через кілька днів ми знову прийшли до озера і побачили, що багато дерев вже лежать у воді, і погризених стало більше, ніж цілих. Це вже не можна було так залишати! Того ж вечора я почала шукати інформацію про ймовірних шкідників. Зрозуміло, що це могли бути бобри або хтось з їхніх родичів. Виявилося, що бобри – це неймовірно цікаві створіння, які навіть потрапили до Книги рекордів Гіннеса за найбільшу споруду у світі, збудовану не людьми (йдеться про канадську майже 200-метрову греблю). Так народилася ідея зробити квест про бобрів, який можна було б проходити якраз біля цього озера.

Але, на жаль, дочка більше цікавилася дівчачими темами на кшталт принцес чи поні, тому ідею бобрячого дня народження вона швидко відкинула. Тоді я запропонувала провести квест для її класу, а класний керівник підтримала цю ідею. Ми готувалися разом з чоловіком, продумували сценарій, підганяли його під маршрут навколо озера, проектували «трасу», позначали ключові місця, а потім вдвох і провели прем’єрний захід. Вперше ми зробили квест не для своєї компанії, а для класу з 40 школярів.

Так народився «Боброквест». Пам’ятаю, наскільки ми були втомлені після першого квесту, але ще більше задоволені. Адже ми побачили, наскільки це подобається дітям, які від природи цікаві і допитливі. Я зрозуміла, що ми все ще можемо розбудити в них інтерес до навчання, показати, що вчитися – це не завжди важко, нудно і нецікаво. А до того ж просто необхідно змусити їх вийти з тісних приміщень, дати можливість побігати, порухатися стільки, скільки вони захочуть. Варто показати дітям, що задоволення можна отримувати не тільки у сидінні за комп’ютером чи з планшетом, а й у спілкуванні, у отриманні нових знань, у маленьких перемогах.

Навчаємося заввиграшки

Знайдений нами формат однозначно був правильним, корисним і дуже ефективним. Я й сама люблю квести за те, що вони одночасно поєднують навчання і розваги. І нові знання під час гри приходять дуже легко, ніби самі собою. Недаремно гейміфікація зараз досить активно впроваджується у багатьох сферах. Навіть найсерйозніші речі приємніше вирішувати через гру.

Ідея виявилася настільки живою, що буквально за один день у мене з’явилася назва проекту, логотип, сторінки в соцмережах. Через кілька днів мені зателефонували вчителі паралельних класів, які теж хотіли пройти наш бобрячий квест. Через кілька тижнів в мене захотіли взяти інтерв’ю щодо нового проекту. Я сприймала все це як підтвердження вірного вибору. Недаремно ж говорять, що, коли ти знаходиш свій шлях, то весь світ починає допомагати. Саме таке відчуття супроводжувало мене тоді, майже два роки тому, і воно ж залишається зараз. Хоча не все було так просто і легко, але коли починається черговий квест, коли я бачу допитливі оченята, які дивляться на мене, чекаючи наступного завдання, коли в кінці квесту втомлені, але задоволені діти самі розповідають те, про що й уяви не мали ще годину тому, я проживаю ще один найщасливіший момент свого життя.

Підказки для бізнесу

Як же знайти свою справу, яка буде надихати і давати розуміння, що робиш щось насправді корисне й добре? Можу порекомендувати пройти кілька важливих етапів:

1. Що я люблю робити?

Дуже часто ми, жінки, настільки розчиняємося в родині, в дітях, що забуваємо те, що насправді любимо. Варто присвятити кілька тижнів або місяців такому внутрішньому дослідженню. Підмічати і буквально занотовувати все, що приносить вам задоволення, – від ванни з пінкою до вирішення корпоративних конфліктів. Коли ви помітите, що перелік деякий час не поповнюється, оберіть час, коли вас ніхто не турбуватиме, і проаналізуйте його. Ймовірно, ви зможете всі свої захоплення об’єднати у кілька груп.

2. Що в мене найкраще виходить?

На другому етапі поспілкуйтеся з оточуючими, почуйте, за що вас хвалять, які ваші риси завжди підкреслюють друзі і знайомі? За що вам часто дякують, чому дивуються? Все це – підказки для вашого майбутнього проекту чи бізнесу. Мої знайомі, наприклад, часто дивувалися тому, як багато я займаюся з дітьми, причому де б ми не були, крім своїх дітей, до нас завжди приєднується ще купа малечі.

Перші два етапи завжди будуть мати щось спільне. Якщо ви не побачили це відразу, то варто просто пофантазувати. Спрацювати можуть найдивніші перетини кіл «люблю» і «можу». Наприклад, я люблю інтелектуальні ігри і вмію працювати з дітками. На перетині і з’явилися квести.

3. Що потрібно іншим?

Як маркетолог, я люблю все тестувати, перевіряти і досліджувати. Але деколи можна довіритися інтуїції. В даному випадку я просто почала щось робити. Інтерес до першого ж нашого квесту показав, що цей напрямок цікавий усім сторонам – дітям, вчителям, батькам. Я багато часу приділяла тому, щоб зібрати відгуки учасників, розпитати, які ще теми їм були б цікаві. Так народжувалися наступні квести – про ведмедиків, білок, зайців, також виявилося, що багатьох школярів молодших класів дуже хвилює питання грошей. Так з’явився квест про гроші — «Пригоди бобробакса». Деколи достатньо просто запитати людей, а потім уважно слухати і реалізовувати. При цьому не завадить включати і власну фантазію, адже все ж таки це ваш особистий проект. І саме ваша віра у нього може притягнути тих людей, хто вам потрібен і кому потрібні ви.

Чи зможе ваше хоббі чи зацікавлення стати справою вашого життя? У кожного відповідь своя. Я, наприклад, так і не покинула улюблений маркетинг і public relations, а параллельно з великим задоволенням проводжу квести, розробляю нові сценарії, спілкуюся з однодумцями і роблю те, що вважаю вірним.

«Боброквест» став частиною нашого життя, і завдяки цьому проекту я маю можливість постійно навчатися, як у героїв наших квестів, так і у маленьких учасників. Чи можна було б зробити з цього великий і прибутковий бізнес-проект? Мабуть, так. Але чи збереглося б при цьому тепло, турбота, увага до деталей, які є в ньому зараз? Думаю, це було б досить складно. Тому мій вибір на найближчий час – поступовий, органічний розвиток. Але життя завжди йде хвилями, тому не здивуюся, якщо попереду нам зустрінуться дуже цікаві і неочікувані повороти.

 — Читайте также: Развлечения для мозгов: 11 квест-комнат Киева

 

Мы в Facebook