Там, де нас нема: Дискримінація жінок у науці

Інтелектуалки в полоні стереотипів

Ми часто схильні думати, що десь в нашій «уявній Європі» дискримінації жінок немає, тим більше в наукових колах. Але це не так. Про те, що нам всім робити з дискримінацією жінок у професійній сфері, розмірковує Аліна Ничик – аспірант політичних наук Манчестерського Університету, громадський діяч в Брюсселі і Києві, контент-менеджер Української Демократичної Ініціативи та волонтер Промоут Юкрейн, менеджер проекту Жінки в політиці Україна-ЄС.

В ХХІ столітті жінки все ще не мають рівних прав з чоловіками. В різних сферах діяльності в різних куточках світу жінки відчувають дискримінацію в досягненні своєї мети. Часто пересічні громадяни не помічають несправедливості такої ситуації. Тому для покращення стану речей ми мусимо говорити про це, аналізувати і змінювати, змінювати цей світ на краще. Адже повне залучення жіночого потенціалу до суспільного розвитку є необхідним для нашого добробуту.

Привілейовані та ізольовані жінки

Необізнаний читач скаже про відсутність дикримінації жінок в науці, адже жінки можуть вільно навчатися і отримувати наукові ступені. Це, звісно, так. На законодавчому рівні в багатьох країнах світу науковиці мають рівні права з чоловіками. Проте в цій сфері присутня прихована дискримінація жінок. Буваючи на різних наукових заходах в різних країнах світу, доводилося чути розповіді науковиць, які вони просили не розголошувати та не називати їхніх імен. Бувало, наприклад, і так, що чоловіки-науковці спілкуються в барах чи на ланчах, вирішуючи різні робочі моменти, як от наступні конференції чи спільні публікації, але не запрошуючи до обговорення жінок, що означає певне їх виключення з життя колективу.

Досить поширена ситуація коли на конференції, організовані чоловіками, жінок просто «забувають» запросити. Якщо ж все-таки чоловіки згадують про відсутність жінок в науковій дискусії, можуть запросити своїх колег словами: «Може б ти виступила на конференції, бо у нас там немає жодної учасниці?», що, звісно, звучить образливо і часто спонукає до відмови зі сторони жінки.

Подвійні зусилля заради однакового результату

Тема підвищення жінок є досить спільною для різних сфер, і наука тут не виняток. Як і в інших сферах життя, від жінки в науці вимагається набагато більший професіоналізм, ніж від чоловіка для тієї самої посади. Часто жінок просто не призначають на керівні посади через певні суспільні стереотипи, наприклад, «емоційності». Бувають випадки, коли жінкам відкрито кажуть: «Ну, ти можеш податися на підвищення, бо ти цього заслуговуєш, але все одно його не отримаєш».

Як і в інших сферах діяльності, в науці є місце й харассменту, і жінки-науковці потерпають від недоречної поведінки своїх колег-чоловіків. Іноді таку поведінку краще зголошувати до вищого керівництва. Проте, з однієї сторони, вище начальство часто є теж чоловічої статі і в більшості випадків пристане на сторону чоловіка. З іншої сторони, жінка часто може втратити більше від розголошення справи.

Наука і життя

Жінка в науці після народження дитини — взагалі окрема складна тема. Хоча розвинені країни забезпечують певні матеріальні і інші бенефіти при народженні дитини, жінки-дослідниці знову торкається прихована дискримінація. Після народження дитини жінки зазвичай мають менше часу на роботу понад графік, соціальні події чи польові дослідження. З іншої сторони, колеги іноді намагаються не перевантажувати жінку з маленькою дитиною, що призводить до меншого залучення в діяльність своєї наукової установи з усіма наслідками цього.

На статус науковця впливає велика кількість чинників, один з яких – безперервність наукової діяльності. За довгі проміжки відсутності активної наукової діяльності деякі установи штрафують своїх співробітників, понижуючи їх рейтинг. В одному британському університеті дослідили це питання і виявилося, що 100 % оштрафованих науковців є саме новоспечені мами.

Висновки для всіх

Які ж висновки ми з колегами зробили з вищенаведених ситуацій?

По-перше, жінка повинна бути впевнена в собі, принаймні на рівні чоловічої впевненості. Вона мусить сама просити про підвищення зарплатні чи посади

По-друге, жінка має вміти за себе постояти, бо дуже часто немає нікого хто б це зробив за неї.

По-третє, зважаючи на різні «жіночі обставини», жінка має бути гнучкою і намагатися взяти максимум з даної ситуації. Наприклад, науковиця з дитиною зовсім нормально може брати свою дитину на польові дослідження чи інтерв’ю. Використовуючи гнучкий графік праці, вона може забирати дитину і повертатися на роботу ввечері, коли з дитиною вже може залишитися хтось інший.

По-четверте, жінка має бути більш обережною і відрізняти можливість від загрози в різних ситуаціях своєї професійної кар’єри.

По-п’яте, жінка повинна знати свої права і боротися за них. В багатьох країнах, жінка в науці має ті ж права що й чоловік, але не може їх використовувати через прихову дискримінацію. Її можна подолати розголосом та наполегливістю в досягненні своєї мети.

— Читайте також: Клеймо гендера: Что формирует отношение к мужчинам и женщинам на работе

Мы в Facebook