WoMo-книга: Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності

Французький історик Андре Рош про формування рис маскулінності

Французький історик Андре Рош дослідив, як сформувалося сучасне сприйняття чоловіка суспільством. Результати дослідження він висвітлив у науково-популярному виданні «Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності». І хоча досліджувалося французьке суспільство, українці впізнають чимало закономірностей функціонування суспільств у селах і містах. Готуючи книгу, Андре Рош аналізував документи, особисті щоденники, анекдоти, народні пісні, пресу та інші пам’ятки, які ілюструють формування рис маскулінності.

Нове тіло громадянина

«Народ, одержимий страхом деспота, відкидає визвольну боротьбу (це основоположний міф) і сам себе поневолює. Архетип зверхності божественного права видається застарілим: панування короля над народом, а також влада батька як голови родини, на яку спиралася монархічна влада над громадянами, впала: «Монарх віддалився від деспотизму у власних інтересах. Яке задоволення він може отримати, правлячи рабами, і яку витончену радість він матиме, стоячи на чолі вільного і щасливого народу, що обожнює та благословляє свого короля щомиті й щодня».[…] Тобто суверен-деспот не викликає любові, натомість бажаний король постає справжнім чоловіком. Принцип королівського правління не чужий чоловічому бажанню: тут сексуальна сила змінюється разом із природою влади».

Міф про старого солдата

«Хто ж такий чоловік? Той, кому жінки віддали зброю і хто став громадянином; звісно, це лише одна з ознак, але в суспільстві, де слово «рівність» стало найважливішим, це і є символічним визначенням. Він стає чоловіком уже тому, що більше не належить лише корпорації, родині чи своєму району. Такий перехід позначає громадянське змужніння. Тож революційний рух дає початок тому, щоби чоловіки доводили, ким вони є, і це поставило їх у доволі сумнівне становище».

«Революційна концепція армії, що спиралася на обов’язок, честь і славу — тобто на захист вітчизни до останньої краплі крові, що було незнайомо підданим Старого режиму, — все це перевернуло з ніг на голову ознаки мужності. Щойно з’явилися військкомати, щойно призов став обов’язковим, у всіх громадян чоловічої статі з’явився неодмінний етап переходу від юності до дорослого життя. Обов’язковий призов, якого не було раніше і якого досі не існує в королівствах Європи, змінив чоловічу долю. Те, що колись було справою небагатьох — носіння зброї, — стало рисою, що відрізняє чоловіка від дитини, жінки, немічного і старого».

«Зв’язок між функцією і званням, вчинками й репутацією в суспільстві доведено до найвищого ступеня, і це зв’язує заслуги з особистими подвигами. Він підкреслює військовий обов’язок перевершувати себе та стати героєм, тобто необхідність невпинно доводити, що ти — чоловік».

«Поміж чоловіків оце бажання «поштовхатися» та помірятися силою є складовою порядку. Тож вони б’ються навіть із причин, що видаються нікчемними і дріб’язковими».

«Страх, дезертирство — тобто те, що суперечить відвазі, — стають прокляттями, що чатують на солдата. Будь-якої миті його можуть поневолити «жіночі сили». Так починають боятися ситуації, в якій вояк може отримати оцінку «поводиться, як жінка».

Буржуазна модель

«Революція проголосила рівність усіх перед законом, залишилося тільки визначити ролі на практиці. Для чоловіка — це обов’язок матеріально й духовно забезпечувати дружину як рівну собі. Передбачається, що успіх вимірюється рівністю розподілу. Його авторитет грунтується на управління спільною власністю; він — тримач багатства, яке здобув власною працею чи вмілим адмініструванням майна.[…] Натомість наявність дружини вдома надає більше соціальної ваги та перетворює доброго чоловіка на повноцінного мужа».

«Престиж кар’єри, особливо для великих служителів держави, впливає на індивідів чоловічої статі, створюючи для них спільну етику. Адміністратори, керівники підприємств, чиновники — всі вони становлять винятково чоловічу спільноту, доступ до якої відкритий тим, хто володіє та вміє користуватися новими правилами, властивими професійній мобільності. Але ціна такого успіху вища, ніж здається. Під усіма цими кар’єрами та правилами не дрімають постійна схвильованість і відчуття невпевненості, тривога через можливі вибрики долі в майбутньому та непевне становище».

Сільські традиції та соціальний порядок

«Мужність як ніколи тісно пов’язана з виробництвом, і вона стверджується саме через силу: брак сили — безчестя. Для тих, хто працює на землі, найважливішим є цю силу показати, а природа виконаної роботи відступає на другий план.[…] Настане також час, коли чоловікам треба буде демонструвати власну мужність, конкуруючи одне з одним на публічних конкурсах».

«Cтає потреба нікому не бути винними: після звільнення від боргів чоловік вартує більше, ніж інші, натомість заборгованість погано впливає на честь».

«Головною чоловічою перевагою стає підпорядкування сексуального життя та продовження роду сільськогосподарському виробництву й виробленню соціальних зв’язків, які ведуть до примноження землі.[…] За ознаки авторитетності селянина править уміння експлуатувати працю тих, хто від нього залежить, а також контролювати частку володінь, що їм належить. Унеможливлення шлюбів братів і сестер, тобто панування над їхніми тілами, утримання їхніх бажань — усе це призводить до контролю над їхніми силами та сексуальністю».

«Наливайка набуває певного статусу, приймаючи тілистих і м’язистих молодих чоловіків — вона перетворюється на осердя клубу чи асоціації. Як і споживання кави та вина, боротьба, бокс і важка атлетика стають виявом мужності».

Висновки

«Декларація прав людини встановлює рівність для всіх і ставить під сумнів право батька — так розхитано стару ієрархію та створено фундамент нового суспільства. Раніше принцип, за яким право батька — понад правами дітей і дружини, спирався на нібито закони природи та божі закони, але тепер право батька грунтується на обопільних зобов’язаннях, отже, тремтять підвалини влади в суспільстві».

  • Де шукати: Основи
  • Вартість: 300 грн
— Читайте також: WoMo-книга: Я знаю, як їй все вдається

Мы в Facebook