Захист від насильства: За що каратиме новий закон

Коментують законотворці та юристи

Закон України №2227-VIII набув чинності 11 січня 2019 року. Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації домашнього насильства ( ст. 126-1 КК), примушування до шлюбу (ст. 151-3 КК), незаконного проведення аборту або стерилізації (ст. 152 КК), запровадження обмежувальних заходів щодо особи, яка вчинила домашнє насильство (ст. 92-2-1 КК), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів, не проходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК). Також зміни до кримінального законодавства закріплюють оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Домашнє насильство, всі форми сексуального насильства, а також вперше тяжкі форми психологічного насильства, що підпадають під кваліфікацію як злочин, караються громадськими роботами, арештом або позбавленням волі (на строк до 2 років). Ми зібрали коментарі законотворців та експертів, які роз’яснили як саме діятиме закон на практиці.

Ірина Луценко, народний депутат України: «В інформаційному просторі постійно з’являються повідомлення про побиття дружини чоловіком або побиття малолітніх дітей. Ця проблема вийшла далеко за межі дому і сім’ї, але вона замовчується. Поліція не володіє інструментами, які б дозволили допомогти в таких ситуаціях. У кримінально-процесуальному кодексі немає законних механізмів як покарати кривдника і яка профілактика має бути для припинення домашнього насильства. Діти, які є спостерігачами насильства вдома, часто йдучи в школу і самі стають кривдниками і чинять булінг. Тому ми ввели запровадження кримінальної відповідальності за домашнє насильство, тобто за умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя”.

Андрій Лабунь, заступник начальника Управління дільничних офіцерів поліції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України: «У нас з’являється така форма, як «системність вчинення». Якщо раніше нам потрібно було мати попереднє рішення суду, то сьогодні по факту систематичного вчинення кривдником домашнього насильства ми будемо відкривати впровадження і кривдник нестиме кримінальну відповідальність (до двох років позбавлення волі)».

Відтепер закон містить перелік неправомірних дій (стаття 126-1 КК), вчинення яких призведе до кримінальної відповідальності:

  • удари, побої, завдання тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, заподіяні смерті тощо;
  • примушування до замаху на самогубство, до вступу в статевий зв’язок, до заняття проституцією тощо;
  • експлуатація дитини, використання для заняття жебрацтвом, злісне ухилення від сплати аліментів тощо.

Нові зміни до закону наробили багато галасу у соцмережах — люди просто не розуміють, як саме він діятиме, бо має складну термінологію, тому навіть в науковому середовищі був сприйняти «в штики». З огляду на це, доктор юридичних наук Микола Хавронюк разом із колегою написав до нього наступний коментар:

«1. Що саме змінив закон.

  • До впровадження закону кримінальна відповідальність за домашнє насильство була, але лише в тих випадках, коли було суто фізичне насильство з побоями і заподіяння тілесних ушкоджень. Наразі домашнє насильство передбачає факти не лише дрібного фізичного насильства, а й факти психологічного і економічного насильства. Обов’язково мають бути ознаки, щоб визначити ці діяння злочинами: систематичність (три і більше разів) та наявність певних наслідків психологічного характеру.
  • Кримінальний кодекс доповнено статтею про обмежувальні заходи. Подібні обмежувальні заходи передбачені лише як заходи, які призначає суд одночасно з покаранням і як такі, які призначаються в кримінально-процесуальному порядку, тобто щойно починається кримінальне провадження — їх вже можна призначати.
  • З’явилася гарантія виконання обмежувальних заходів. Якщо особа не буде їх виконувати, то настає кримінальна відповідальність.
  • Кардинально змінені статті щодо зґвалтування і так званого насильницького задоволення статевої пристрасті нестандартним чи неприродним способом. Законодавець чітко визначив, що є сексуальне насильство, яке пов’язане з проникненням і є сексуальне насильство, яке не пов’язане з проникненням. Зґвалтування — дії сексуального характеру, пов’язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи, незалежно від її статі (ст 152 КК). Сексуальне насильство — будь-які насильницькі дії сексуального характеру, не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи (ст. 153 КК).
  • Змінено статті щодо кримінальної відповідальності за інші прояви насильства за ознакою статі: ст. 134 КК (нова редакція) незаконне проведення аборту або стерилізації.

2. Передбачається покарання за:

  1. Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, — незалежно від наслідків.
  2. Примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи.
  3. Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої особи.
  4. Примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи.

3. Стаття 121 КК — криміналізоване каліцтво статевих органів, що прирівняно до інших видів умисного тяжкого тілесного ушкодження — поряд з втратою будь-якого органу або його функції тощо.

4. Стаття 151-2 КК: злочином визнається примушування особи:

  1. До вступу в шлюб.
  2. До продовження примусово укладеного шлюбу.
  3. До вступу у співжиття без укладання шлюбу або до продовження такого співжиття.
  4. Спонукання особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, з метою вступу в шлюб чи співжиття без укладання шлюбу або з метою продовження примусово укладеного шлюбу чи зазначеного співжиття.»

Підготувала Катерина Савенко

Фото: кадр із фільму «Антихрист»

— Читайте також: Згода на секс: Як саме діятиме новий закон в Україні

Мы в Facebook