Ділові тренди — 2023: політика добробуту та життєстійкість

Політика добробуту  (Wellbeing) у 2023 році стає стратегічним напрямом розвитку економіки держави, бо війна триває не лише на території нашої країни, вона у головах людей. «Аби підтримати добробут компаній, варто подбати про добробут працівників», — вважає засновниця та CEO Wellbeing Company Олена Бондар, яка є авторкою корпоративних інструментів та методики розвитку культури добробуту.

Чотири прошарки політики добробуту

Політика добробуту передбачає перебування у добрі, у такому середовищі, яке дозволить співробітникам та компанії розвиватися та цілком реалізовувати свій потенціал на благо самих себе та своєї організації. Тому «Як ви почуваєтесь?» стало найдоречнішим питанням 2022 року.

База добробуту бренду складається з чотирьох прошарків, які працюють одночасно та в активній взаємодії ментального, фізичного, фінансового та соціальних зв’язків.

Ментальний добробут — це стан, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Він є важливим для втілення мрій, реалізації цілей та доброго фізичного самопочуття. Саме цей прошарок добробуту вийшов на перший план під час епідемії ковіду. Бо ментальне здоров’я кожного важливе для всього суспільства, адже залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.

У поєднанні з фізичним здоров’ям ментальний добробут впливає на психосоматику: як ми почуваємось тут і зараз, скільки ми з вами років будемо жити. Так, багато працівників мають хронічні хвороби, які передаються спадково. Але стануть вони відчутними тут і зараз, чи їх можна відтермінувати до досягнення пенсійного віку, залежить від того, як поєднуються ці два прошарки добробуту. Бо всі прагнуть прожити здоровими довго та працювати ефективно.

Окрему увагу треба приділити темі стресу. Люди звикли вважати стрес негативним явищем, проте це не завжди так. Стреси можуть бути корисними для мозку навіть більшою мірою, ніж перебування у спокійному стані. Головна умова — стрес не повинен бути довгим. Але в Україні вже 10 місяців триває війна, і всі працівники, керівники та власники компаній травмовані нею. Зупинити довгостроковий стрес можливо та навіть варто у цих умовах, бо через нього зростає ризик розвитку серйозних захворювань, наприклад, онкологічних. Ба більше, довгостроковий стрес може вбити людину, навіть у молодому віці.

Ментальний добробут та фінансовий добробут також пов’язані. Фінансовий добробут — це відчуття безпеки, яке виникає внаслідок достатньої кількості коштів на задоволення власних потреб. Крім того, це наявність контролю за своїми щоденними витратами та наявність свободи для ухвалення рішень з метою отримання насолоди від життя. Як ми реагуємо, коли гривня дешевшає щодо долара? Залежить від ситуації. Спокійно, коли, як айтівці, отримуємо зарплату у валюті, або вчасно обміняли збереження. Нервово, коли через курсові коливання фінансова подушка безпеки зменшилася.

Щодо соціальних зв’язків, то здатність спілкуватися та співпереживати, підтримувати позитивні відносини та почуття соціальної приналежності — це ще один важливий прошарок тренду добробуту і компаній, і співробітників. Навіть більше, ментальний добробут та соціальні зв’язки мають пряму кореляцію. На сервіс підтримки ЕАР, який покликаний надавати співробітникам індивідуальну психологічну допомогу та відповіді на будь-які життєві виклики, звернулися за 10 місяців війни 140 тисяч співробітників. Це «білі» та «сірі» комірці, консультанти, маркетологи, айтівці. 79% співробітників зазначили, що вперше в житті звернулися по психологічну підтримку під час війни.

Хронічна розгубленість стає масовим явищем

Перший запит — хронічна розгубленість, яка працює на різних рівнях: від нездатності визначитися, що їсти на сніданок, до планування власного робочого дня чи тижня. Далі — глибше: чи працювати з цим роботодавцем, чи виїжджати за кордон з дітьми. Співробітники усіх рівнів не можуть сфокусуватися, зривають дедлайни, не здатні розставити пріоритети. Це впливає на ефективність. Особливо страждають представники творчих спеціальностей. Як цьому зарадити у компанії, коли хронічна розгубленість є масовою? Варто нарізати короткочасні за обсягами та часом завдання.

Другий запит — скарги на психосоматику. Йдеться як про фантомні болі, так і про справжні. Стрес, який ми відчуваємо зараз, значно більший, ніж те, що здатна витримати людина. Тобто ми всі герої, але нам про себе варто дбати, бо «потім, після війни я все виправлю» не працює.

Третій запит — перегляд стосунків. Саме тому зараз велика кількість розлучень. Чи потрібні мені стосунки? Насичують вони мене чи виснажують, бо є тягарем? І коли керівництво усіх ланок дивиться на команду, воно має розуміти, що в компанії є не лише така велика криза, як війна, але й особиста криза кожного. І приватна криза може турбувати працівників більше, бо рішення про розірвання стосунків чи шлюбу доведеться ухвалювати саме їм.

Четвертий запит — втрата старих сенсів та пошук нових. Навіть у керівників постає питання: а навіщо я приходжу на роботу? Заради грошей? Гроші в мене є, на мій вік вистачить. І починається хвиля неочікуваних звільнень через втрату сенсів. А з часом фахівці дуже часто знаходять такі самі сенси. Але допоможіть своїй команді. Якщо у керівника втрачений сенс, зверніться до спеціаліста та пропрацюйте ситуацію із ним, згадайте, навіщо працює ваша компанія. І, головне, дійте швидко. Затягуючи ситуацію з пошуком нових сенсів для себе, не перетворюйте підлеглих на заручників свого важкого стану.

П’ятий запит — на професійну та соціальну самореалізацію, особливо це стосується жінок. Тому, якщо у команді була людина, яка до початку війни не виявляла себе яскраво, а тепер горить на роботі, варто підтримати її та дати цікаве завдання. На тлі загальної розгубленості такий спеціаліст є рятівником, двигуном ситуації, бо стає новим ковтком повітря для всього колективу. А отримавши шанс на професійну реалізацію, пропонує нові проєкти, ідеї, які навіть у найближчій перспективі принесуть високі прибутки та сприятимуть добробуту компанії. До речі, СЕО наголошували, що прагнення професійної самореалізації дуже яскраво виявляється під час війни у жінок.

Страх, панічні настрої, відчуття безвиході негативно впливають на фізичний, ментальний та фінансовий добробут команд і колективів.

Наприклад, зараз НR-спеціалісти виконують функції і завгоспу, і лікаря, і коуча, і ремонтника бомбосховищ, і жилетки для топів. Люди пнуться з себе, аби утримати підприємство на плаву. Одна з фахівчинь розповіла, що місяць у неї боліла нога, а коли вона дійшла до лікаря, бо ліки не допомагали, той, подивившись на рентген, сказав, що у неї перелом, і наклав гіпс. Вона була шокована: місяць ходила на роботу з переломом. Але все має свою ціну, і за перевитрати ресурсу організму доведеться платити.

Здорові люди повинні залишитися здоровими

Під час війни швидкість вигоряння зростає. Тож спеціалістам доведеться витратити багато часу та коштів на відновлення. Але є ще один доленосний ризик — залишитися попелом назавжди, тобто не повернутися більше у професію.

Щоб точно зрозуміти, чи є у вас ознаки вигоряння, потрібно поставити собі три найважливіші запитання. Якщо ви відповіли на них «так», це означає, що настав час активної боротьби.

Перше запитання: чи відчуваю я хронічну втому? Перед тим як надати відповідь, треба проаналізувати власний стан упродовж довгого проміжку часу: чи є втома та млявість постійними супутниками.

Друге запитання: чи буває так, що я можу розізлитися без будь-якої причини? Таке інколи буває у кожного, але дуже важливо проаналізувати, чи ваші спалахи роздратування й агресії мають коріння, пояснення, причини. Що передувало саме такій реакції? Якщо пояснення та причин немає, і так часто повторювалося останнім часом, ви потрапили у полон до вигоряння.

Третє запитання: чи переслідують мене нав’язливі думки і навіть не дають заснути?

Політика добробуту — це насамперед про профілактику, про те, що б сталося, якби ми не попіклувалися про себе, про своє коло і про світ.

Зараз для ефективної роботи і компаніям, і командам ресурсів треба втричі більше, ніж до війни. Піклування починайте з себе — здорова людина повинна залишитися здоровою. Пригадайте перше правило поведінки під час небезпеки у літаку: першу маску я одягаю на себе, потім допомагаю іншим. Ми можемо бути парасолькою для колег чи підлеглих, коли ми є парасолькою для самих себе або маємо поруч особу, яка цю функцію виконує для нас. Так, команди змінили місце проживання, спосіб життя, вид діяльності, живуть роз’єднаними родинами, тому втомилися, виснажилися, втратили терпіння чекати. Але поділитися можна тільки тим, що ви маєте.

Як зробити так, щоб життя було приємним, а ресурси не випаровувалися?

• Візьміть перерву. Навіть якщо ви обожнюєте роботу та щоранку прокидаєтеся з думками про неї, пауза потрібна всім. Повноцінна активна відпустка може врятувати від вигорання та надати сил.
• Піклуйтеся про себе. Приділіть 5 хвилин чашці улюбленого чаю чи кави, телефонній розмові чи улюбленій музиці, якщо відчуваєте приплив тривоги чи роздратування.
• Плануйте день. Почніть день із приємної справи, а потім переходьте до запланованих справ.
• Хваліть себе. Нагадуйте собі про власні досягнення загалом та особливо щоденні.
• Чергуйте складні завдання з приємними. Плануйте свій день так, щоб він був збалансованим, приємним і продуктивним. Перенапруження під час роботи не сприяє утриманню ресурсу.
• Говоріть про себе лише позитивне. Жодних руйнівних оцінних суджень себе та оточення.
• Частіше займайтеся улюбленою справою. Хобі допомагають уникнути вигорання, бо сприяють відновлюванню сил, заряджають енергією.
• Будьте фізично активними. Після декількох простих вправ тіло почне підганяти вас швидше закінчити роботу та займатися спортом.
• Будьте уважними. Якщо людина перебуває у стресовому стані, головною проблемою є нестача усвідомлення причини. З уважними та виваженими кроками у вас з’явиться більше часу для роздумів і розв’язання проблем.
• Зверніться до фахівця. Причини, що лежать в основі емоційного вигорання, іноді важко зрозуміти без професійної допомоги. Терапія — це спосіб підтримати здоровий дух. Емоційне вигорання не лише є ознакою стресу на робочому місці, а й може стати причиною нових проблем.

Політика добробуту в бізнесі навіть у мирних державах стає трендом 2023 року. Україна, яка є інноваційним стартапом у багатьох галузях життя, має шанс і тут посісти місце лідера. Коли співробітники відчувають підтримку компанії у найскладніші часи, то віддячують їй лояльністю і ефективною роботою, а працювати українці вміють. Таким чином, добробут компанії зростатиме, але разом з ним має зростати і добробут її співробітників. Інакше, в умовах загостреної справедливості з боку суспільства ,добробут конкретного бізнесу зруйнується, як картковий будиночок.

Тетяна Марінова