Аборти у Південній Кореї: Рік тюрми за власний вибір

235 тисяч прочойсерів відстоюватимуть права жінок у Конституційному суді

Тема абортів важка та неоднозначна. Нещодавно ми знайомили вас із німецькою режисеркою-документалісткою Стефані Брокгаус, яка розповіла у своєму фільмі історію трьох жінок із власної сім’ї — бабусі, мами та свою, — яким довелося робити аборти. Причини були різними, вибір завжди був важким, але був. Та сьогодні в багатьох країнах світу жінок позбавляють цього права. Згадайте, наприклад, акції полячок, підписання «антиабортного» указу президентом США Дональдом Трампом у перший його день на посту, або реєстрацію законопроекту (№6239) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмежень щодо проведення операцій штучного переривання вагітності українськими нардепами із метою «сприяння зменшенню смертності жінок в Україні», не думаючи про небезпеку нелегальних абортів.

Не ліпшою виявилася ситуація й у такій розвиненій країні, як Південна Корея, де аборт, за деяких обставин, є злочином, й жінку, яка його зробила, можуть кинути за грати. Як активістки намагаються виправити цю складну ситуацію та вплинути на політиків, ми розповімо нижче.

Петиція прочойсерів

Аборти у Південній Кореї поза законом, за виключенням тих випадків, коли здоров’я жінки під загрозою, або її було згвалтовано. В усіх інших випадках на неї чекає рік тюрми або штраф у розмірі 2 млн вон (приблизно $1840), а лікарів, які допомогли жінці позбавитися плоду, можуть кинути за грати строком до двох років. Але сьогодні група прочойсерів бореться за те, щоб політики відмінили заборону робити аборти. Питання вирішуватиметься у Конституційному суді, а все завдяки 235 000* підписам жінок та активістів-чоловіків поставленим восени минулого року під онлайн-петицією, розміщеною на сайті Блакитного дому**, яка закликає до легалізації абортів.

Активісти намагаються наблизити закон до реалій сьогодення, не дивлячись на те, що у країні нечастими є випадки засудження та покарання тих, хто вдався чи/та проводив такі операції, — жінкам доволі часто вдається знайти лікарів, які погоджуються провести процедуру. Наприклад, 2017 року, згідно даних Верховного суду Південної Кореї, було розглянуто 25 справ, а вирок отримали чотири обвинувачувані. Якщо на це дивитися лише як на цифри, то вони, безперечно, малі, але адвокати стверджують, що заборона на аборти порушує право кореянок розпоряджатися власним тілом, насамперед тому, що вагітні жінки мають отримати дозвіл від чоловіка чи партнера, із яким живуть, на проведення операції. Це є причиною утисків та цькування жінок із боку родичів, адже в країні дуже частими є випадки коли чоловіки, або інші члени сім’ї, повідомляють у поліцію, що жінка збирається зробити аборт. Це не тільки морально тисне на жінок, але й робить їх предметом загальної уваги та осуду із боку широкого суспільства, бо такі новини нерідко потрапляють у ЗМІ.

Акція прочойсерів на підтримку відміну закону про заборону абортів. Сеул, листопад 2017 року. Фото: womenlink.or.kr

Погляд політиків на корейських жінок

Згідно даних соціологічного дослідження, яке було проведено на замовлення уряду у 2010 році, у Південній Кореї кількість абортів сягала 169 000. На сьогодні за кількістю абортів серед 35 країн із найвищим рівнем доходу, які входять до Організації економічної співпраці та соціального забезпечення, Корея займає 10-е місце. Однак незалежні дослідження вказують на те, що кількість абортів є набагато вищою. Так, згідно даних дослідження, проведеного професором Парком Мьонбе із Університету Пай Чай (м. Теджон), щорічно у Кореї проводиться 500 000 операцій штучного переривання вагітності, що, наприклад, перевищує кількість дітей, народжених протягом 2016 року.

Кім Джинсон, яка опікується охороною жіночого здоров’я та є членкинею групи активістів із захисту прав жінок «Womenlink», заявила: «Справа у тому, як саме уряд сприймає жінок, а сприймає він їх як істот, що існують лише задля народження дітей. Їх не турбує якість життя жінок й вони не вважаються повноправними громадянками».

Але наразі адміністрація президента Мун Чже Іна погодилася розглянути питання про можливість відміни заборони на аборти. У своєму відеозверненні старший радник президента, Чо Кук, наголосив, що адміністрація намагатиметься «віднайти новий баланс» у дебатах стосовно прав жінок у цьому питанні. Також він визнав, що заборона на аборти «робить операцію ще дорожчою та підштовхує жінок до небезпечних процедур або до проведення операцій за кордоном». Лі Джинсун, головний суддя Конституційного суду, заявив, що суд розгляне питання щодо можливості визнання законності операцій, принаймні, до певного строку вагітності.

Але захисники прав жінок стоять на своєму – жінки піддаватимуться осуду, маніпуляціям як з боку суспільства, так і з боку політиків, допоки заборона діє. А ще вони впевнені, що такий закон культивує й надалі культивуватиме культуру сорому серед жінок. «Жінки мовчать, бо через аборти суспільство стигматизує їх та взагалі вважає такі дії аморальними», — наголосила Лі Юрім, активістка групи «Форум сексуальних і репродуктивних прав».

Пролайфери у дії

Протягом багатьох років урядовці заплющували очі на поширеність абортів. У 1970-х і 1980-х роках, коли населення Південної Кореї швидко зростало, уряд провів кампанію із контролю за народжуваністю, випустивши пропагандистські плакати із такими гаслами, як: «Занадто багато людей в Кореї» та «Навіть двоє — занадто багато». Юристи говорять, що аборти, заборонені з 1953 року, мовчазно заохочувалися у ті роки. У 1973 році уряд переглянув закон, дозволивши робити аборти жертвам зґвалтування і парам, які можуть довести, що у них є спадкові захворювання. Та оскільки в 2000-х роках народжуваність різко знизилася, уряд знову звернувся до закону про аборти, – цього разу припустивши, що його можна буде застосовувати більш жорстко.

Акція прочойсерів. Сеул, листопад 2017 року. Фото: Kim Seong-gwang для english.hani.co.kr

У 2009 році було опубліковано звіт, в якому містився заклик до нової кампанії із боротьби із абортами. Того ж року група лікарів-пролайферів сформувала «Pro-Life Doctors Association» і почала повідомляти про клініки, які проводили операції штучного переривання вагітності, в поліцію. Тоді було засуджено декількох лікарів, що призвело до того, що гінекологи почали дедалі частіше відмовляти пацієнткам, що воліли позбавитися небажаної вагітності. У результаті вартість операції збільшилася у чотири рази, а також почастішали випадки виїзду вагітних до Японії та Китаю із метою зробити аборт там. Засновник «Pro-Life Doctors Association» доктор Ча Хідже заявив, що лікарі втрачають прибутки через скорочення народжуваності у Південній Кореї, отже тому вдаються до надання послуги аборту. Сам Ча зізнався, що отримає прибуток від проведення косметичних процедур та масажу спини. Будучи ревним католиком, він наполягає на забороні абортів та навіть вбачає у цьому свою місію.

Але прочойсери кажуть, що закон мало що робить задля запобігання абортам в культурі, де контроль над народжуваністю в принципі не поширено. Багато жінок не знають про такі засоби контрацепції, як пігулки чи спіралі, а нещодавня навчальна програма зі статевого виховання, рекомендована Міністерством освіти Південної Кореї, основним методом уникання вагітності називає перерваний статевий акт.

__________

*Кількість підписантів вказана станом на січень 2018 року. 

**Блакитний дім — офіційна назва резиденції президента Південної Кореї.

Джерело: nytimes.com

Фото: Yonhap News

— Читайте також: Gold Miss & Gold Aunt: Хто такі «золоті жінки» Південної Кореї

Мы в Facebook