Як не відкладати повноцінне буття на потім: 16 лайфхаків щасливого життя від Маргарити Січкар

«Лайфхаки щасливого життя» у переважної більшості асоціюється або з тим, що було до війни, або з тим, що буде після перемоги. Маргарита Січкар вирішила піти іншим шляхом та, систематизувавши власний досвід перебування під обстрілами, вирішила не відкладати повноцінне буття на потім і запропонувала нову систему, мета якої — запустити процес відновлення та повернення до активного життя.

Як у вас виникла ідея створити систему «16 лайфхаків для щасливого життя»?

Ця ідея виникла після того, як я спочатку понад два тижні війни просиділа в окупації у власному будинку в Гостомелі. А потім, виїхавши, подорожувала Європою та Сполученими Штатами Америки. Після повернення в Україну я почала дедалі частіше чути від людей, що вони потерпають від емоційного вигорання і не знають, як їм повернутися до звичного життя. Ніхто не знає, коли завершиться війна. Ця невизначеність знищує у людей залишки оптимізму. Багато хто не вірить у майбутнє та почувається загнаним у глухий кут. Вони не знають, куди рухатися далі та з чого почати своє відновлення.

Я сама цей стан відчула у найгострішій фазі у перші три доби окупації. Ми сиділи у будинку в Гостомелі, не виходячи нікуди. Над головою літали снаряди. Поруч зі мною були мої батьки, діти. У підвалі будинку небагато місця — утрьох ми ледь тіснились. Аби всі перебували у безпеці, я вирішила віддати дітей батькові — Владиславу Ващуку, бо там більше місця. Моє життя у ті дні тривало лічені години, доки було денне світло. Решту часу ми сиділи у темряві і слухали вибухи. Не запалювали зайвий раз навіть свічку, аби не наражатися на влучання. Напруга була шалена. Мозок відмовлявся вірити у те, що таке могло статися. Здавалось, що це жахливий сон. Ми навіть не розмовляли одне з одним. Кожен нібито закрився у своїй коробочці. Я відчула такий розпач, що не знала, як далі бути і чи є сенс взагалі жити.

На третій день я зрозуміла, що, якщо нічого не почну робити, просто збожеволію від бездіяльності. Інтернету і доступу до соцмереж не було. І я знайшла старий радіоприймач та за допомогою дротів вдалося піймати радіохвилю та почути новини. Пізніше я здогадалась спробувати активізувати радіостанцію в телефоні. Коли періодично з’являвся телефонний зв’язок, я встигала скинути повідомлення про наш стан.

10 березня ми виїхали з Гостомеля. І я принципово вирішила не видаляти відео з архіву телефону, сподіваючись його зберегти, аби потім показати світу правду. Я ризикувала, але не могла стерти історію. Я дуже сподівалась, що нас не дуже будуть ретельно обшукувати. І нам пощастило, бо нашу колону не зупиняли. І першою зупинкою стала Білогородка, де вже майорів український прапор. Після звільнення я відео надала журналістам. І сама показувала знімальним групам, що та де відбувалось під час окупації Гостомеля.

Як ви систематизували так багато лайфхаків?

Усі лайфхаки я розділила на три часові розділи: минуле, сьогодення та майбутнє. Візуально вони складають дерево щасливого життя. Коренева система — це минуле, стовбур — це сьогодення, крона — майбутнє.

Вирішили почати з коріння?

Так. Щоб повернути оптимізм, треба подивитися у минуле, особливо в умовах відсутності змоги впливати на теперішні події. На третій день перебування під обстрілами я просто почала діставати з шафи сімейні альбоми. Тому лайфхак №1 — передивись фотоархів та систематизуй його. Я подумала: «Якщо раптом моє життя зараз припиниться, хоча б передивлюсь пройдений шлях». І так починався мій світовий день. Я виймала альбоми, одягала беруші, щоб не чути вибухів, і, перебуваючи у тиші, сідала подалі від вікна і передивлялась усі світлини.  Під час перегляду відкладала у бік найцінніші фотографії, розділивши їх на дві купки.

Перша — фотографії, які мали безпосередній стосунок до мого життя, зокрема світлини людей, які є для мене цінними. Друга — фотографії, які пов’язані з історією моєї родини, разом із дітьми, чоловіками, батьками, бабусями та дідусями. У майбутньому я хотіла б це перетворити на родове древо. І, коли я усі світлини розклала, то зрозуміла: завжди є справа, в яку можна так зануритися, аби відволікти мозок від негативних думок.

Лайфхак №2 — розбери родинний архів з документами. Паралельно я дісталась родинного архіву, який мені важливо було зберегти. У мене є свідоцтва про народження прадідів та бабусь, є папери про розкуркулення мого прадіда та висилку його до Магаданської області разом із дітьми та дружиною. Ці архівні матеріали зберігаються у сім’ї багато років, тому я їх теж відкладала з думкою про те, що, якщо врешті доведеться виїхати, мені потрібно мати їх у зібраному вигляді.

Лайфхак№3 — перегляньте гардероб. Доба змінювала добу, а обстріли не припинялися. Я вирішила підготувати валізи для виїзду, в які поклала тільки ті речі, які дійсно будуть необхідні протягом усієї моєї поїздки. Я надала перевагу практичному, теплому та натуральному одягу. Поки я це робила, автоматично переглянула весь гардероб усієї родини. На це пішло більше часу, ніж я думала спочатку, і мозок мій працював дуже активно, роблячи вибір між речами.

Лайфхак№4 — прибирання оселі. Ми перебували постійно вдома, а електрики та води у кранах не було. Без прибирання не можна обійтися. Нас врятувало те, що у моєму будинку є такі великі ємності, в які потрапляє вода з даху. Тоді потеплішало, води зібралося вдосталь. Якщо із вчасно набраної питної води ми готували страви, то  дощовою водою умивалися, мили посуд, прали. Інколи ми використовували одну і ту саму воду конвеєрним методом. Нею прали, а потім мили підлогу, далі зливали в унітаз. Прибирання дуже заспокоювало та вивантажувало голову.

Лайфхак№5 — написання листів подяки. Мої коштовності — це люди, яких подарувало мені життя. Коли я переглядала фотоальбоми, то пізніше перейшла і на цифровий архів на гаджетах. І я відкладала світлини тих людей, зустріч з якими мені подарувала доля під час навчання, розбудови бізнесу. Серед них і багаторічні друзі, і люди, які недовгий час у моєму житті були з певних причин, але залишили яскраві враження та спогади про себе. Я на аркуші паперу записала їхні імена, додала людей, які важливі для мене сьогодні. З цього списку я обрала тих, хто протягував мені руку допомоги, підтримував у важкі періоди, сказавши дуже влучні слова, які надихали та вплинули, додавши мені віри у себе. І кожному з них я вирішила написати листа-подяку. Я свідомо це робила на папері, писала ручкою, складала у конверти. Інколи я перебувала у такому стані, що навіть плакала від надлишку почуттів, які виникали у мене. Ці листи очищували душу. Вкладаючи їх до конвертів, я відчувала приплив енергії. Загалом я написала 16 листів, але поки що не надіслала їх. Адресати їх отримають тоді, коли я відчую цю влучну мить. Серед них багато чоловіків. Так склалось, що рушійною силою у моєму житті є завжди чоловіча енергія.

Лайфхак№6 — позбавитися токсичних людей. Крім таких людей, які мене надихають, простягають руку допомоги чи позитивно впливають, є вкрай токсичні люди. Вони виявляють споживацьке ставлення, залишають після зустрічі відчуття порожнечі, втоми та жалю за даремно втраченим часом. Вони надихаються, отримуючи від мене свіжу енергію, а я спустошуюсь.

Як ви радите припинити стосунки з токсичними людьми, не перетворюючи їх у ворогів?

Якщо вам така людина телефонує та пропонує зустріч, ви відповідаєте: «Я б залюбки, але у мене вже плани на цей вечір, і відкласти їх я не можу, оскільки домовленості стосуються і інших людей. Бажаю тобі гарного вечора». І так вчинити кілька разів. Тоді відстань між дзвінками буде збільшуватися і згодом людина вже не буде вам телефонувати.

Якщо токсичною людиною, наприклад, є колега в офісі, то варто сказати: «Впевнена, що твоя історія є дуже цікавою, я б за кавою її послухала, але мені терміново треба виконати роботу, бо шеф чекає». І далі валіть все на керівництво, яке буде незадоволене затримками.

Якщо токсичною є близька людина — ваша мама чи дитина, варто визначити особисті кордони. Наприклад, спілкуйтесь з мамою телефоном не щодня, а через день. Домовтеся з дітьми, що ви потребуєте певний час для виконання роботи. Коли щось терміново, запропонуйте написати повідомлення у месенджері чи СМС. Я багато пишу, мені потрібно абстрагуватися для ефективної роботи, і регулярні забігання з якимись дрібницями дуже заважають. Я тоді витрачаю на роботу більше часу, ніж могла б, позбавляючи їх же спілкування. Я придбала вказівник «Обережно! Об’єкт під напругою!», як у готелях, та вішаю його на ручку дверей, коли зайнята. І дітям я пояснила, що виконую роботу, за яку отримую кошти, і ми подорожуватимемо або придбаємо те, про що вони мріють.

Ці шість лайфхаків закривають портал минулого та складають кореневу систему мого дерева щастя.

Скільки лайфхаків сьогодення у стовбурі?

Їх чотири. Деякі з них я використала з інструментарію, яким користується світ бізнесу. Лайфхак №7 — особистий SWOT-аналіз. Я його застосувала до людини. Кожен з нас є унікальним. Згадайте свої сильні сторони: де та за що вам сплатили найбільші кошти, які якості дозволили вам досягати успіху, укласти великі контракти, які ноу-хау оцінили колеги та конкуренти, яким вашим рисам робили компліменти, які здібності підкреслювали, а ви просто послухали — і все. Навіть помилки та їх виправлення теж є вашою сильною рисою, бо ви зросли та набули нових навичок. Запишіть усе згадане у верхньому лівому кутку «Сильні сторони». Наприклад, ви душа компанії, харизматичні, то можете бути голосом компанії, виступаючи на конференціях. Ваші хобі також можуть приносити гроші. Наприклад, ви малювали чи шили цікавий одяг для себе та родини, чи займались дизайном інтер’єрів квартир усіх родичів та приміщень у вільний час.

Страхи, комплекси та шкідливі звички впишіть у нижньому лівому куті «Слабкі сторони», бо вони заважають жити. Розуміючи це, поміркуйте, як ці слабкості долати. Наприклад, людина патологічно запізнюється, але є багато гаджет-інструментів, що допоможуть стати пунктуальним. І це якісно покращує життя. Якщо слабкі якості подолати та перетворити на сильні, то ви отримаєте додаткові можливості для отримання дивідендів. Перетворіть на звичку процес зміни свого життя, а для цього потрібно дивитися у нижній кут, щоб зрозуміти, над чим варто працювати та в чому ви ще не є бездоганним.

Лайфхак №8 — фіксуйте усі свої бажання. Я маю блокнот, в якому записую свої бажання — як великі, так і маленькі. Сміливо мрійте по-крупному! У мене натепер є 99 бажань. Кожне з них має свою вартість. Найдешевше — 10 тисяч доларів, найдорожче — кілька мільйонів. Варто мрії записати, варто про них і розповідати. Залучайте усі механізми, бо ми живемо у квантовому світі. Будь-яка екологічна мрія завжди потрапляє до небесної канцелярії, де її переглядають і дуже часто реалізують креативніше та крутіше, ніж ви про це мріяли. Наприклад, я у 2017 році видала книжку оповідей про своє життя «Почуття Рити». Вона побачила світ російською. І нещодавно у соцмережі незнайомець з іншого міста мене запитав: «Чи є ця книжка українською?». Я відповіла, що немає. А він запропонував: «Видайте українською — я сплачу». Я спочатку подумала, що це якийсь шахрай, бо видання книжки — дороге задоволення. І я попросила його номер телефону. Ми поговорили відеозв’язком. Я побачила усміхненого чоловіка у ресторані з келихом вина. Він мені підтвердив свій намір профінансувати перевидання книжки українською: «Ви не уявляєте, як ця ваша книжка може змінювати життя людей». Хоча я думала, що ці функції краще виконують інші мої книжки, наприклад, «П’ять секретів щастя», але не «Почуття Рити». Наприкінці розмови він сказав, що мені зателефонує фінансова директорка. І дійсно, мені зателефонували і відповідну суму поклали на картку. І результат — книжка вже перекладена.

Днями у Львові відбудеться фотосесія для обкладинки. Я її випущу до свого дня народження — 24 квітня. А з цим чоловіком ми ще обмінялись парою повідомлень — і все. Він просто чекає на книжку та навіть звітів не вимагає. Я була під враженням, поки не згадала, що сама ж так вчиняла. У 2009 році я прочитала книжку Олени Рог. І мені так вона сподобалась, що я в електронному листі запропонувала письменниці у своєму ресторані проводити публічні читання за участі відомих людей. І Олена погодилась. Ми призначили перший день. Вона приїхала. Захід перевершив найкращі очікування. А потім Олена мені каже: «Ви не уявляєте, який ви мені зробили подарунок! У мене сьогодні день народження!». І цей бумеранг повернувся до мене вже з моєю книжкою за 14 років.

Лайфхак №9 — створіть план на майбутнє. Є бажання, які здійснюються за добу, а є такі, де треба розробити план чи хоча б виконувати певні системні дії. Наприклад, я зібрала бібліотеку бестселерів про технології щастя та втілення бажань і навіть зустрілась з усіма авторами, яких прочитала. Це сталося завдяки тому, що своїми системними діями я допомагала Всесвіту, доводячи, що моє прагнення з ними поспілкуватися є свідомим. Я прочитала їх книжки, шукала про них інформацію, дивилась ролики, читала інтерв’ю, тобто була з ними на одній хвилі та могла спілкуватися, маючи системні знання. Наприклад, я прочитала багато книжок Ричарда Бренсона і хотіла побувати на його лекції. І подумала, що треба дізнатися розклад його виступів у Лондоні, де він є найчастіше. І того ж дня телефонує знайома та розповідає, що замахнулась на організацію приїзду Бренсона у Київ та шукає спонсора. І я спитала про дату, і почула 24 квітня — мій день народження. І він виступав у нас, правда, 30 квітня. Але ця зустріч відбулась у Києві, мені нікуди навіть не довелось летіти. Ось так спрацював цей план.

Лайфхак №10 — створіть візуальний вівтар. Коли ми визначились із бажаннями, із сильними та слабкими сторонами по SWOT-аналізу, я пропоную створити візуальний вівтар, який протягом дня привертав би ваш погляд. Його мета – візуалізувати ваше майбутнє. Можна зробити його у формі карти бажань та повісити на стіну. Але ефективнішою я вважаю роботу конкретних предметів. Моїм візуальним вівтарем є полиця з речами, які є уособленням мене, моїх бажань та досягнень. Наприклад, я Маргарита. Моє ім’я означає «перлина». І на моїй полиці є велика красива мушля з перлиною. Я люблю море і багато сувенірів асоціюються з ним. Мій тотем — кульбаба. І на вівтарі є авторська лялька, в якої на сукні бісером вишита ця квітка. Кульбаба у мене постійно перед очима — на всіх моїх книжках, багато картин на стінах вдома, є торшер з плафоном і навіть на автівці у мене була ця квітка. На полицю ви можете покласти блокнот з переліком бажань чи скриньку з цінними речами, які вас надихають та підживлюють силу ваших прагнень. І так ми формуємо своє успішне майбутнє.

Які лайфхаки сприяють майбутньому — цвітінню крони дерева щастя?

Лайфхак №11 — створіть пул наставників. Нам постійно по життю потрібні наставники – це не лише наші сучасники гуру чи коучі, які видають книжки та проводять тренінги, але й віртуальні вчителі, які нас надихають та мають багато спільного з нами. Серед тих, хто є моїм основним наставником, — кінорежисерка Лені Рифеншталь. Вона є авторкою кінострічки «Олімпія» та багатьох операторських прийомів. Я вже не кажу про те, що у 60 років вона зустріла чоловіка, який був її на 40 років молодше, та прожила з ним до ста років. Я планую на її день народження у серпні в Мюнхені відвідати її місця. Із світу кіно можу назвати ще Альфреда Хічкока. Ще одним наставником є Теодор Рузвельт — його книжка «Закони лідерства» є посібником для тих, хто хоче вести за собою. Нещодавно відкрила непересічність Леонардо да Вінчі завдяки Роберту Гріну та його книзі «Майстер гри». Леонардо багато чого придумав, але не міг реалізувати, бо випереджав час та не мав інструментарію. І тому він свої ідеї замальовував. Я теж багато років замальовую в альбоми свої ідеї, які не можу поки реалізувати. Обирайте тих, хто вам дійсно цікавий для руху вперед!

Лайфхак №12 — шукайте нову інформацію. Я приділила цілий день тому, щоб передивитись про Леонардо документальні стрічки, прослухати лекції. Читайте книжки, дивіться документальні стрічки, слухайте відеолекції. Але обирайте інформацію саме ту, яка вам дійсно необхідна. Хаотичне начинення себе всім поспіль заради того, щоб у компанії виглядати розумником, не спрацює. А ваша мета — сприяти своєму щасливому життю.

Лайфхак №13 — займайтесь творчістю. Будь-якій людині потрібно розвивати у собі креативне мислення: беріть уроки з живопису, танцю (особливо коли є пара), вчіться грати на музичних інструментах, які вам подобаються – гітара, ударна установка, піаніно. Проявіть креативність у способі навчання. У дитинстві я мріяла грати на фортепіано. Коли у дорослому віці я придбала інструмент, то брала класичні уроки. А моя молодша донька знайшла в Ютубі нову методику, пронумерувала клавіші та дуже успішно вивчала так мелодії.

Лайфхак №14 — займайтесь саморозвитком через трансформаційні ігри. За 3-5 годин геймінгу ти можеш прожити міні-життя, побачивши усі власні слабкі місця. Моїм топом є Cashflow Роберта Кіосакі. Це розвиток мислення, покращення фінансової грамотності, формування взаємодії з іншими людьми з метою реалізації своїх мрій. Я вже зіграла 56-ту гру. А Кіосакі сказав, що квантовий стрибок у мисленні відбувається після 100 ігор. Тому я до кінця цього року запланувати зіграти 101 гру.

Лайфхак №15 — фізична активність. Для підтримки тонусу, настрою треба себе фізично навантажувати. Про тіло варто дбати, аби воно довше нам слугувало. Як це робити, обирайте по душі та стану здоров’я: прогулянки, ранковий біг, велосипед, фітнес, тренажерний зал, йога чи пілатес.  Від фізичної активності мозок працює краще, що дуже сприяє креативному мисленню. Я люблю Kangoo jumps — коли ти стрибаєш у спеціальних ботах, як кенгуру. Нібито всі вправи елементарні, але за півгодини ти вже весь мокрий, а усі групи м’язів розігріті та пропрацьовані.

Лайфхак №16 — ведіть щоденник. Ми часто забуваємо якісь деталі, а цього робити не варто, бо під час перечитування можуть виникнути нові цікаві ідеї. Вони були не реалізовані з певних причин, наприклад півроку тому, ви про них забули, але зараз, можливо, настав їх час. З 1 січня 2022 року я веду блокнот. У ньому мої щоденні думки, почуття, події, ідеї та знайомства прожитого дня. А з 1 січня 2023 року я додала ще і відеощоденник на своєму каналі на Ютубі. Це мене дуже дисциплінує, бо треба виходити в ефір кожні 24 години.

Зараз триває війна. Якщо система не спрацювала з першого разу, про що це свідчить?

Якщо систематизувати усі ці лайфхаки, то ви побачите цілісну систему, яка сприяє вашому щасливому життю. Якщо раптом сьогодні нічого не відбувається, листя не зеленіє на вашому дереві, тоді ви підживлюєте коріння – згадуєте, що вже зробили яскравого в житті, чого досягли. У вас з’явиться енергія, яка одразу перетворюється на ідеї та на способи їх реалізації. Якщо ви виконали 10 лайфхаків, а листя не зазеленішало, варто подумати про нові сенси, наприклад, передати бізнес. Тоді варто почати нове коло від коріння. Головне, запуск процесу прийняття рішень вже є початком того, що ви відновлюєтесь та повертаєтесь до активного життя.

Тетяна Марінова