Профорієнтири: Чим займається вчений-хімік

Наталія Щербань про експерименти, популяризацію науки та важливість STEM-професій

Школа не повинна давати набір окремих фактів, школа повинна вчити дітей думати самостійно, вважає старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевского НАН України, переможниця премії «Для жінок у науці» Наталія Щербань. Саме за таких умов діти полюблять і математику, і хімію, і фізику, бо ці предмети продемонструють їм усю красу навколишнього світу, а ще підштовхнуть до неймовірних відкриттів та цікавої роботи, яка приноситиме користь людству. 

Про свій шлях до науки

Ще з дитинства я мріяла стати вченою, бо це так цікаво! В школі гарно навчалась, багато займалась з хімії, в тому числі додатково, брала участь в олімпіадах. З такою підготовкою мені дуже пощастило, бо навчала мене висококваліфікована вчителька-методистка Тетяна Миколаївна Яценко. Саме вона сприяла виникненню інтересу до хімії. Потім, в 2001-2006 рр., я навчалась на хімічному факультеті Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. Моя магістерська робота (обрана спеціальність фізична хімія, керівник — професор О.В. Білий) була присвячена застосуванню вольтамперометрії з лінійною розгорткою потенціалу для дослідження розчинів гліцину. Потім вступила до аспірантури Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевської НАН України, після завершення якої захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата хімічних наук на тему: «Структурно-сорбційні властивості вуглецевих мезопористих молекулярних сит, одержаних методом матричної карбонізації». Тему роботи запропонував мій науковий керівник д.х.н., професор Володимир Георгійович Ільїн. Згодом почала працювати у відділі пористих речовин та матеріалів, де зараз обіймаю посаду старшого наукового співробітника. Отже вибрала науку через можливість постійного розвитку, бо рутинна робота не для мене.

Переможниці премії «Для жінок у науці» — Наталія Щербань (перша зліва), Марія Байляк та Олена Ванєєва

Якими якостями має володіти вчений

Для вченого необхідні: наполегливість, ініціативність, винахідливість, креативність, допитливість, кмітливість, творчість, працьовитість, цілеспрямованість, ентузіазм, енергійність, старанність, дисциплінованість, компетентність, об’єктивність, відповідальність, самокритичність, самостійність, уважність, акуратність. Науковець не повинен здаватися, якщо не вдається здійснити задумане з першого разу, а наполегливо шукати шляхи вирішення проблеми. Робота науковця не припиняється в неробочий час, це постійний творчий процес.

Чим займається вчений-хімік

Вчений-хімік займається як експериментальною, так і теоретичною роботою. Мій типовий робочий день включає виконання експериментів із синтезу матеріалів або дослідження одержаних структур різними фізико-хімічними методами, а також теоретичну роботу, що полягає в аналізі отриманих результатів, їх обговоренні з колегами, підготовці та редагуванні публікацій, написанні тез доповідей, підготовці проектів тощо. Також певну частину часу займають різні бюрократичні процедури – оформлення договорів, різних звітів, планів, довідок, покупок реактивів тощо. Періодично відбуваються наукові семінари з обговорення статей, матеріалів дисертаційних робіт, діяльності інституту та ін.

Під час практичної роботи я синтезую цікаві матеріали, які мають практичне застосування, зокрема як каталізатори хімічних реакцій, що важливо для хімічної та фармацевтичної промисловості, при цьому такі матеріали та процеси повинні бути цікавими не тільки мені, а й колегам та представникам промислових компаній. З практичної точки зору результати роботи проявляються також у їх високій оцінці, зокрема, у вигляді різних премій. Так, нещодавно я стала переможницею почесної премії «Для жінок в науці«.

Звісно, для досягнення певних серйозних результатів у науковій роботі знадобився не один рік наполегливої праці, також важливе значення має співпраця з іншими колегами, зокрема, зарубіжними для можливості доступу до сучасного аналітичного обладнання та тестування матеріалів. Українські науковці, як на мене, більше скаржаться на те, що мусять виконувати багато паперової роботи, яка задовольняє тільки бюрократичним запитам, забирає час і не приносить наукового результату. А те, якою діяльністю займатися – теоретичною чи практичною, – ми можемо вибирати самі, кому що ближче до душі, однак, в умовах відсутності необхідного обладнання чи матеріалів вибирати, можливо, і не доводиться.

Наталія Щербань на церемонії нагородження «Для жінок у науці»

Про гендерні стереотипи та ейджизм

Стосунки з колегами досить хороші. Будувати відносини в стереотипно чоловічому науковому середовищі, як на мене, в основному легко, оскільки це, передусім, визначається знаннями, професійними навичками, науковими досягненнями, ідеями, а не гендером. Так, жінок сприймають як рівних, однак, на мою думку, жінки-вчені все-таки дещо краще сприймаються зарубіжними, зокрема, європейськими колегами. А щодо ейджизму, то доводилося спостерігати випадки, коли співробітників, які не отримали науковий ступінь, не сприймали серйозно старші колеги.

Про труднощі у кар’єрі та шляхи їх подолання

У кар’єрі науковця виникає багато труднощів, зокрема, в нашій країні це низька заробітна плата і погана матеріальна база для проведення досліджень. Дуже великою проблемою є забюрократизованість, надмірна кількість паперів, які треба оформляти. Також заважає повільне сприйняття чи й несприйняття позитивних нововведень, які мали б спрощувати роботу, а насправді може відбуватись і навпаки (як то подача документів одночасно як онлайн, так і друкованих).

Долати труднощі в роботі мені допомагає моя завзятість, ентузіазм, працьовитість. Зокрема, для отримання можливості характеризації моїх матеріалів з використанням сучасного обладнання налагодила успішну співпрацю з зарубіжними колегами з Фінляндії. Фінська лабораторія забезпечує також можливість проведення каталітичних досліджень, в тому числі в періоди мого стажування в цьому університеті. Моя мотивація – самореалізація, цікавість, бажання приносити користь, досягнення успіху (як результат та оцінка). Хочу реалізувати свої наукові ідеї для отримання хороших наукових результатів, які мали б цінність як для самої науки, так і для практики.

Як можна популяризувати науку

Безперечно, популяризацією науки варто займатися. Залучення молоді, особливо дівчат, в хімію, на мій погляд, залежить, в першу чергу, від організації освітнього процесу, починаючи зі школи, адже там формуються дитячі інтереси до певних предметів.

Для того щоб дітям були цікаві STEM-професії, не варто скорочувати кількість уроків природничих наук та математики, оскільки такі предмети не тільки відкривають нам всю красу навколишнього світу, а й вчать мислити, бо найцінніше, що повинна давати школа, – не набір окремих фактів, а вміння думати. Не слід вважати, що якщо дитина захотіла бути гуманітарієм, то їй зовсім не потрібна хімія, фізика, математика тощо. Рішення може і змінитись, але найголовніше, що дитина ризикує так і не розвинути повною мірою вміння мислити, не зможе орієнтуватися в багатьох явищах сучасного високотехнологічного суспільства. Тому залучення молоді в хімію має починатися зі школи, щоб після її закінчення діти могли впевнено обирати хімічні спеціальності.

А ще важливо наводити приклади. Ось для мене рольова модель жінки-науковця асоціюється з незалежною, творчою, інтелігентною, ерудованою особистістю. Вона є професіоналом у своїй справі, яку поважають колеги. Це така собі супер-жінка, яка все встигає роботи якнайкраще.

Підготувала Оля Полякова

Фото: «Лореаль Україна»

— Читайте також: Профорієнтири: Чим займається математик

Мы в Facebook